Хочете сказати депутатам, що ви думаєте?

Ми щотижня публікуємо актуальні питання, за які депутати збираються голосувати цього тижня.
Заходьте на takni.org раз на тиждень і голосуйте, щоб побачити, що думає громадськість!

Фільтруйте законопроекти за:

Категорії
Теги

Чи необхідно доповнити Закон України "Про поліцію" ст. 95 про безоплатне проходження психологічної реабілітації поліцейськими?

Міністр внутрішніх справ України запропонував доповнити Закон України «Про національну поліцію» ст. 95. Законопроект № 5417 від 23.04.2021 передбачає обов’язкове проходження поліцейськими безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України, а також порядку супроводження поліцейського на медико-психологічну реабілітацію (в разі потреби).
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71750

Чи згодні ви з тим, що потрібно збільшити державне мито на вчинення нотаріальних дій, які вказані у законопроекті № 3236-1 від 06.04.2021 р?

У найближчий час державне мито на деякі нотаріальні дії може збільшитись.
Автори законопроекту №3236-1 від 06.04 2021 р. посилаються на те, що державне мито встановлено ще у 1995 році та не змінювалося у період інфляції. Слід зазначити, що в деяких випадках витрати на здійснення окремих дій є більшими ніж сума державного мита, яка справляється за їх вчинення.
Законопроектом пропонуються внести зміни до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», в частині збільшення деяких розмірів державного мита, зокрема стосовно посвідчення заповітів, посвідчення доручень, засвідчення вірності копій документів та витягів, за засвідчення справжності кожного підпису на документах, за видачу дублікату документів, що справляються при здійсненні нотаріальних дій, державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Законодавство в сфері державного мита регулюється Декретом Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21 січня 1993 року.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=3236-1&skl=10

Чи згодні ви з тим, що потрібно заборонити рекламу електронних сигарет та рідин?

В Україні хочуть заборонити рекламу електронних сигарет та рідин.
Заборона пропонується проектом Законом № 4212 від 12.10.2020 р. про внесення змін до статті 22 Закону України "Про рекламу" щодо реклами електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах
Автори, керуючись пріоритетністю забезпечення збереження здоров'я нації, враховуючи відсутність альтернативних шляхів вирішення проблеми, пропонують заборонити рекламу електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я електронні сигарети створюють серйозну загрозу для людини, особливо для дітей, підлітків та вагітних жінок. Крім того, вони збільшують вплив нікотину та ряду токсичних речовин на оточуючих.
Окремі науковці свідчать, що дим електронної сигарети може бути канцерогеном і підвищує ризики хвороб серця, раку легень, може викликати запалення легень та підвищує ризики розвитку хронічного обструктивного захворювання легень.
Проектом акта пропонується внести зміни до 22 Закону України «Про рекламу» в частині розширення її дії на електронні сигарети і рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4212&skl=10

Чи згодні ви з тим, що потрібно захищати бджільництво та запровадити реєстр і сертифікацію пасік в Україні?

В Україні планують розвивати бджільництво та контролювати цю галузь. Проект Закону про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл № 5274 від 19.03.2021 р. пропонує ряд заходів щодо захисту та контролю розвитку бджільництва: запобігання заходів щодо впливу пестицидів та інших хімікатів, що можуть отруїти бджіл, також пропонується запровадити реєстр пасік та їх сертифікація та інше.
Законопроектом пропонується комплексно врегулювати ключові питання у галузі бджільництва, які стосуються:
1) законодавчого визначення термінології для однозначного тлумачення понять і визначень як цього Закону, так і підзаконних актів до нього;
2) законодавчого визначення і правого врегулювання діяльності суб’єктів бджільництва;
3) визначення повноважень Кабінету Міністрів України та повноважень Компетентного органу в галузі бджільництва; визначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва та його повноважень;
4) визначення шляхів і напрямків державної підтримки та фінансування галузі бджільництва; розробки, забезпечення та реалізації загальнодержавних та регіональних ( місцевих) програм та заходів розвитку галузі бджільництва, в тому числі Національної програми охорони, захисту та збереження бджіл; створення Державного цільового фонду фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва;
5) врегулювання питань пов’язаних з зайняттям бджільництвом, гарантій дотримання прав і законних інтересів пасічників (бджолярів); визначення порядку реєстрації пасік, отримання Паспорту пасіки, отримання Свідоцтва про реєстрацію пасіки, отримання Ветеринарного свідоцтва; створення Єдиного реєстру пасік України; врегулювання питань реєстрації потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва; врегулювання питань щодо фермерських господарств пасічників (бджолярів);
6) організації системи селекційно-племінної справи в галузі бджільництва;
7) виробництва продуктів бджільництва з дотриманням ветеринарно -санітарних вимог, що гарантуватиме безпечність продуктів бджільництва; врегулювання питань використання продуктів бджільництва для оздоровлення, профілактики, виготовлення лікарських апітерапевтичних препаратів;
8) запровадження вимог та заходів щодо охорони, захисту та збереження бджіл: ветеринарно-санітарні заходи у галузі бджільництва; заходи щодо охорони, захисту та збереження бджіл від шкідливих впливів пестицидів та/або агрохімікатів та інформування пасічників (бджолярів) про застосування пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів; заходи щодо охорони, захисту та збереження ареалів бджіл та генотипів місцевих популяцій бджіл; розробка і впровадження Національної програми охорони, захисту та збереження бджіл; вимоги до власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони, захисту та збереження бджіл;
9) наукового забезпечення і професійної освіти в галузі бджільництва;
10) законодавчого визначення відповідальності за порушення законодавства в галузі бджільництва суб’єктів господарювання, особистих селянських господарств (що використовують землі за межами населених пунктів), фізичних осіб (громадян), посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
11) врегулювання процедури розслідування Компетентним органом в форматі позапланових заходів державного контролю суб’єктів господарювання, фактів застосування ними пестицидів та агрохімікатів з порушенням правил, інструкцій та регламентів, що призвели до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та / або до масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами;
12) законодавчого визначення відповідальності та відшкодування збитків щодо заподіяної шкоди внаслідок порушення суб’єктом господарювання законодавства що призвело до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та / або до масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами;
13) міжнародного співробітництва в галузі бджільництва;
14) внесення змін до інших законодавчих актів, що стосуються галузі бджільництва.
В проекті Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» запропоновані нові підходи і механізми правового врегулювання суспільно-правових відносин в галузі бджільництва з урахуванням сучасного національного і міжнародного законодавства. Такі підходи і механізми дозволять створити комплексну та зручну у користуванні законодавчу базу в сукупності з підзаконними актами на її основі, що сприятиме вирішенню актуальних викликів і подальшому розвитку галузі бджільництва.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71474

Чи згодні ви, що треба скасувати Постанову КМУ № 1325 щодо відміни пільгового тарифу за електроенергію населенню, які мешкають 30 км від міста та врегулювати справедливий тариф?

У зв`язку із ситуацією щодо тарифів за електроенергію, які спричинили борги та обурення населення, депутати підготували проект постанови Верховної Ради України № 5382 від 15.04.2021 р про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів з метою зниження ціни на електричну енергію для побутових споживачів, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.
Постановою пропонується скасувати постанову Кабінету міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1325 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 483», зокрема відновлення пільг на електроенергію, на які має право населення, що мешкає у 30-километровій зоні від міста та встановити справедливий тариф.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 06.01.2021 року №15 визнано такою, що втратила чинність Постанову цієї ж комісії від 23.04.2012 № 498.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2021 року було скасовано, поміж іншого, пільговий тариф:
- для побутових споживачів, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, у розмірі 70 відсотків діючого тарифу для відповідної групи населення.
Такі дії Кабінету міністрів України під час пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 та запроваджених у зв’язку із цим карантинних заходів є недопустимими.
Підвищення цін та тарифів на електроенергію викликало обурення українців.
Основною метою прийняття постанови є встановлення справедливої та обґрунтованої вартості для споживачів електричної енергії, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, вжиття заходів щодо захисту їх прав та інтересів, забезпечення економічного балансу між інтересами громадян України та держави.
Постанова передбачає звернення Верховної Ради України до Уряду України з метою скасування змін, запроваджених постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1325 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 483»., зокрема, відновлення пільгових тарифів на електропостачання для осіб, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, яким право на пільговий тариф надано Законом.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71671

Чи згодні ви з законопроектом № 5385, який пропонує врегулювати питання користування зімельною ділянкою на постійній основі та внести відповідні зміни до пов'язаних законів?

Сьогодні існує чимало проблем у користуванні земельними ділянками на праві постійного користування юридичними особами державного і комунального сектору економіки. Фізичним та юридичним особам масово відмовляють у внесенні відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, державній реєстрації права постійного користування. У зв'язку з цим, до Верховної Ради надійшла пропозиція врегулювати це питання да внести зміни до деяких законодавчих актів та законів.
Законопроектом України № 5385 від 15.04.2021 р. «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками» пропонується:
1. Виключення можливості набувати права постійного користування земельними ділянками для будь-яких осіб.
2. Встановлення наступного порядку переоформлення існуючих прав постійного користування на інші речові права:
- державні і комунальні підприємства, установи, організації автоматично, в силу закону набувають право оперативного управління, господарського відання на земельні ділянки, які перебували у них на праві постійного користування;
- фізичні особи та юридичні особи приватного права матимуть право переоформити право постійного користування на право оренди строком на 50 років, а також право викупу земельної ділянки із 30-річним розстроченням платежу.
3. Встановлення наступних умов розпорядження земельними ділянками суб’єктами права господарського відання, оперативного управління:
- відчуження, застава земельних ділянок здійснюється на земельних торгах, за погодженням з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить суб’єкт постійного користування;
- земельні ділянки, які використовуються на праві оперативного управління, а також земельні ділянки лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення не можуть бути відчужені, передані у заставу, на них не може бути звернене стягнення;
- земельні ділянки можуть бути відчужені або заставлені лише у разі, якщо таке право набуто за цивільно-правовими договорами, а не безоплатно від держави або територіальної громади;
- земельні ділянки не можуть бути предметом міни, дарування, інших форм відчуження, крім купівлі-продажу;
- земельні ділянки не можуть бути передані у користування за іншими договорами, ніж договір оренди землі (крім встановлення земельних сервітутів).
4. Надання права суб’єктам права господарського відання, оперативного управління передавати земельні ділянки в оренду на наступних умовах:
- строк оренди не повинен перевищувати 3 років (а щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не більше 7 років);
- передача в оренду здійснюється виключно через земельні торги (крім передачі земельної ділянки в оренду власнику розташованих на ній будівель, споруд);
- встановлення заборони на передачу земельних ділянок в оренду для будівництва, видобування корисних копалин, створення штучних водойм;
- встановлення заборони на передачу земельної ділянки в суборенду;
- відсутність у орендаря права на отримання від орендодавця відшкодування витрат на охорону та поліпшення земельної ділянки, а також переважного права на придбання земельної ділянки у власність.
5. Надання дозволу державним та комунальним підприємствам, установам, організаціям придбавати земельні ділянки за цивільно-правовими договорами.
6. Заборона державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам мати земельні ділянки на праві господарського відання (крім земель, необхідних для будівництва та обслуговування сільськогосподарської нерухомості та земель, які були одержані у постійне користування до набрання чинності законом).
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71680

Чи ви згодні, що треба посилити відповідальність батьків за вчинення їх дітьми правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху та торгівлі згідно Законопроекту № 5396?

Друзі, анонсуємо вам цікавий законопроект, який спрямований на посилення відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення їх дітьми окремих правопорушень у сферах безпеки дорожнього руху та торгівлі. Законопроект зареєстрований під № 5396 від 16.04.2021 р.
Автору закону вважають, що прийняття закону обумовлюється активними діями осіб, малолітніх та неповнолітніх дітей на проїжджій частині дороги у вигляді торгівлі товарами (квітами, надувними кульками тощо), пропонування та/або надання послуг з миття скла та фар транспортних засобів, що спричиняє перешкоди для дорожнього руху, затори, дорожньо-транспортні пригоди і, у окремих випадках, має наслідком завдання водіями транспортних засобів тілесних ушкоджень та/або смерті таких осіб.
Проект Закону сприятиме зменшенню настання таких негативних наслідків.
Законопроєкт спрямований на створення безпеки дорожнього руху, захисту життя та здоров’я громадян, малолітніх та неповнолітніх дітей, дотримання правил торгівлі. Окрім того, даний проєкт Закону покликаний стимулювати батьків або осіб, які їх заміняють, сумлінно виконувати свої батьківські обов’язки задля уникнення випадків вчинення протиправних, небезпечних для життя і здоров’я діянь їхніми дітьми.
Безпосередньо зміни вносяться до статей 139 та 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині уточнення диспозицій правопорушень та посилення відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення їх дітьми цих правопорушень у сферах безпеки дорожнього руху та торгівлі.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71710

Чи згодні ви з пропозицією розширити права профспілок на підставі Законопроекту № 5402?

До Верховної Ради надійшла пропозиція щодо розширення прав профспілок. У Законопроекті № 5402 від 19.04 2021 р. передбачається спрямованість на дотримання прав профспілок та виконання Україною відповідних положень міжнародних зобов'язань.
Законопроектом пропонується внесення змін до законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та "Про державну статистику" в частині виключення профспілок, їх організацій та об'єднань профспілок з кола суб'єктів, які зобов'язані подавати до органів статистики фінансову звітність та бути респондентами цих органів.
Законопроект на стадії розгляду, то му у кожного є можливість проголосувати за нього «так чи «ні».

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71726

Чи згодні ви, що право на відпустку по догляду за дитиною має не тільки мати дитини, а будь який родич за певних обставин?

В Україні врегульовано питання рівних можливостей догляду за дитиною для обох батьків і передбачено новий вид відпустки чоловікам у разі народження дитини.
Відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» (проект № 3695) було прийнято 15 квітня на позачерговому засіданні Парламенту.
Документ усуває законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною, та створює передумови посилення ролі батька у вихованні дітей.
Закон передбачає визначення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків (матері та батька) та внесення відповідних змін до статей 179, 181 Кодексу законів про працю та статей 18, 20 Закону «Про відпустки».
Документом доповнено Кодекс законів про працю і Закон «Про відпустки» новим видом відпустки при народженні дитини тривалістю до 14 днів, який оплачується коштом роботодавця.
Така відпустка може надаватися:
- не тільки чоловікові, що перебуває в шлюбі з жінкою, яка народила дитину, але і батькові дитини, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, але вони проживають разом;
- бабусі, дідусеві або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) виховує дитину одна (один).
Закон також надає рівні можливості кожному з батьків брати відпустку з догляду за дитиною до трьох років та закріплює право батьків неповнолітніх дітей, а також повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства на додаткову відпустку.

https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69204

Чи згодні ви з законопроектом № 4279 від 28.10.2020, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України стосовно міжнародних відправлень та їх електронного контролю замість паперових декларувань?

Якщо законопроект № 4279 від 28.10.2020 про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування) буде ухвалений, на нас чекають зміни з питання міжнародних відправок та їх контролю.

Законопроектом пропонується:
- запровадження електронного декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень шляхом подання операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками відповідних реєстрів (тимчасових та додаткових), визначення відомостей, що вносяться у такі реєстри, встановлення процедури та строків їх подання митному органу;
- доповнення та уточнення термінів та понять, визначених у статті 4 Митного кодексу України;
- закріплення виключно письмової форми декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що сприятиме автоматизації процесів здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а також веденню об’єктивного обліку та формуванню достовірної статистики щодо таких товарів;
- усунення суперечностей між нормами Митного кодексу України, в частині визначення, що базою оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу одержувачів-підприємств, є їх сумарна митна вартість;
- розширення переліку товарів, переміщення (пересилання) яких забороняється в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом включення до такого переліку алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами не залежно від вартості, а також щодо пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до переміщення відповідно до законодавства України;
- розширення переліку документів, якими може підтверджуватись фактурна вартість товарів громадянами з урахуванням викликів електронної комерції, а також передбачення встановлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, форми рішення про визначення фактурної вартості товарів відповідно до норм Кодексу.
Проект є взаємопов’язаним з проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях)».
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4279&skl=10

Чи згодні ви з законопроектом № 536 від 12.04.2021 про право судді обирати помічников та секретарів, а також особисто розподіляти заробітну плату та грошову допомогу згідно з фондом заробітної плати?

Народні депутати запропонували законопроект № 536 від 12.04.2021 р. про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо унормування оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання.

Законопроектом пропонується внести зміни у статтю 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надати право суддям обирати, крім помічників, також й секретарів судового засідання; віднести посади помічників судді, секретарів судового засідання до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".
Зміни детально:
- На законодавчому рівні закріпити вимоги до секретарів судового засідання, встановивши, що секретарем судового засідання може бути особа, яка має вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший бакалавр або бакалавр, без вимог щодо стажу роботи.
- Надати право суддям самостійно здійснювати добір помічника (помічників) та секретаря (секретарів) судового засідання, розподіляти обов'язки між ними та здійснювати особисто розподіл місячного фонду заробітної плати у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання.
На законодавчому рівні встановити розмір загального Фонду, який встановлюється судді для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання, залежить від навантаження на суддів:
1)для суддів, навантаження яких становить не більше 65 вхідних справ у місяць, розмір загального Фонду, який встановлюється судді для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання становить 20 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
2) для суддів, навантаження яких становить від 65 до 100 вхідних справ у місяць, для визначення розміру загального Фонду, який встановлюється для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання, використовується коефіцієнт 1,5;
3)для суддів з кількістю вхідних справ більшою, ніж 100, використовується коефіцієнт 2.

- Встановити, що виключно за рахунок та в межах загального фонду, встановленого судді на відповідний рік для оплати праці його помічника (помічників), секретаря (секретарів) судового засідання, суддя здійснює розподіл коштів для виплати помічнику (помічникам), секретарю (секретарям) судового засідання: заробітної плати, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, заробітної плати за час відпустки, матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки, грошової компенсації, передбаченої статтею 24 Закону України "Про відпустки", за всі не використані дні щорічних основної та додаткової відпусток.
Зазначені виплати здійснюються органом, який здійснює нарахування зарплат суддям за поданнями судді.
За умови використання помічником судді та секретарем судового засідання повної тривалості щорічної основної відпустки та додаткової відпустки до закінчення робочого року, за який вона надається, та/або виплати йому (їм) грошової компенсації, передбаченої статтею 24 Закону України "Про відпустки", за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, а також здійснення помічнику судді, секретарю судового засідання у поточному році виплат матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, заробітної плати за час відпустки, матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки, залишок коштів загального фонду, встановленого судді для оплати праці помічників суддів, секретарів судового засідання, може бути використаний суддею для сплати премій помічнику судді, секретарю судового засідання.
- Помічник судді та секретар судового засідання призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

- Встановити підзвітність помічників суддів та секретарів судового засідання судді, за поданням якого його (їх) призначили.
- Визначити, що помічники суддів, секретарі судового засідання працюють за строковим трудовим договором.

- Передбачити, що у випадку звільнення помічника судді, секретаря судового засідання на підставі закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, дострокового припинення повноважень судді, переведення судді на іншу посаду помічнику судді, секретарю судового засідання виплачується одноразова грошова допомога у розмірі його середньої місячної заробітної плати за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності відповідного суду.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71631

Чи згодні ви з новим законопроектом № 5336 від 05.04 2021 про передбачення кримінальноївідповідальності за катування?

До Верховної Ради на розгляд надійшов законопроект № 5336 від 05.04.2021 р. про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування

Проєктом Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування» (далі – проєкт Закону) пропонується доповнити частину п’яту статті 49 Кримінального кодексу України (далі – КК) та встановити, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності не застосовується у разі вчинення представником держави, в тому числі іноземної, катування, відповідальність за яке передбачено частиною третьою статті 127 КК.
Також проєктом Закону пропонується встановити, що у разі вчинення представником держави, в тому числі іноземної, катування, відповідальність за яке передбачено частиною третьою статті 127 КК, звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку не застосовується (зміни до частини шостої статті 80 КК).
Крім того, проєктом Закону пропонується статтю 127 «Катування» викласти в новій редакції та встановити, що катуванням є будь-яка умисна дія спрямована на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинена з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, скоєні нею або іншою особою чи у скоєнні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування чи дискримінації її або інших осіб.
Частинами другою та третьою статті 127 у редакції проєкту Закону передбачені кваліфіковані склади катування.
Так, частиною другою статті 127 КК пропонується встановити такі обтяжуючі кваліфікуючі ознаки, як катування вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Частиною третьою статті 127 КК пропонується встановити відповідальність за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, вчинене представником держави, в тому числі іноземної.
Крім того, у примітці до статті 127 КК у редакції проєкту Закону пропонується надати визначення поняттю «представник держави, в тому числі іноземної».
Оскільки визначення поняття «представник держави, в тому числі іноземної» є спільним для нової редакції статті 127 КК та для статті 1461 КК, примітку до статті 1461 КК пропонується виключити.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71589

Чи згодні ви зі змістом законопроекту № 5255-1 від 02.04.2021 р. прирівняти статус дітей війни до учасників війни та перелік підвищень пенсій та надбавок?

З метою розширення переліку пільг для осіб, що мають статус дитина війни, прирівнюється їх соціальний статус до учасників війни відповідно до норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та пропонується внести відповідні зміни законопроектом № 5255-1 від 02.04.2021 р. до статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що особи, які народилися в період з 02 вересня 1927 року по 02 вересня 1945 року, які є громадянами України та яким на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше вісімнадцяти років прирівнюються до учасників війни.
В цілому підтримується соціальна спрямованість законопроекту (реєстр. № 5255) щодо посилення соціального захисту осіб, що мають статус дитина війни. Проте, слід зазначити, що такий підхід не враховує низки рішень Конституційного Суду стосовно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо відновлення пільг та виплат для осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, норми законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розмірів грошової допомоги, зокрема, ветеранам війни та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо виплати грошової допомоги в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким надано повноваження Кабінету Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України, визначати розміри грошової допомоги, зокрема, ветеранам війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VІ Бюджетного кодексу, яким передбачено, що норми і положення статей 12–16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня необхідно внести зміни до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зважаючи на зазначене альтернативним проектом пропонується підвищення соціального захисту осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів їх сімей – з врахуванням низки Рішень Конституційного Суду України.
На відміну від проекту реєстр. № 5255, альтернативним проектом додатково пропонується:
- підвищити в 2 рази надбавки до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги (з 70% до 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) та одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) з 5 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- збільшити у 2 рази особам з інвалідністю внаслідок війни розмір підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії:
для I групи - з 50% до 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для II групи - з 40% до 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,;
III групи - з 30% до 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
- збільшити у 2 рази розмір підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, для учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни (з 15% до 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних) та інших учасників війни (з 10% до 20% прожиткового мінімуму для непрацездатних);
- виключити із тексту всього закону норми, які вже визнані неконституційними відповідно до Рішення Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18.12.2018. Таким чином вилучаються положення, що пільги, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- відновити відповідно Рішення Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18.12.2018 (з урахуванням термінології щодо транспортних засобів, яка застосовуються у Законі України "Про транспорт") учасникам війни, членам сімей загиблих, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, право на:
безплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, а також залізничним, морським та річним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, морським, річковим (крім приміського сполучення), повітряним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою (для учасників війни та членів сімей загиблих);
безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, морським та річковим транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним транспортом (для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною). Порядок організації перевезень визначається Кабінетом Міністрів України.
Альтернативним проектом також додатково передбачено законодавчо встановити (збільшити) допомогу до 5 травня до таких рівнів у відсотковому значенні від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб:
- для осіб з інвалідністю внаслідок війни:
I групи - 270%;
II групи - 240%;
III групи - 210%;
- для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 270%;
- для учасників бойових дій- 90%;
- для членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни - 55%;
- для учасників війни - 35%.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71571

Чи згодні ви з законопроектом № 5266-1 від 06.04 2021 р., я кий пропонує захистити права працівників та сприяти працевлаштуванню звільнених через скорочення (зупинення) діяльності працівників?

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників № 5266-1 від 06.04.2021 р.

Законопроект розроблений з метою посилення захисту прав працівників та сприяння працевлаштуванню звільнених через зупинення (скорочення) діяльності працівників.

Законопроектом пропонується:
1. Не вводити обмеження щодо статі, які не вважатимуться дискримінацією у сфері праці.
2. Залишити положення щодо проведення консультацій з профспілками перед здійсненням заходів щодо скорочення чисельності або штату працівників незалежно від чисельності звільнюваних працівників, а не лише у випадку масових вивільнень.
3. Оскільки проектом передбачена можливість створення спільного представницького органу первинних профспілкових організацій для ведення колективних переговорів шляхом укладення відповідної угоди, пропонується для спрощення створення такого СПО запровадити норми про затвердження типової форми угоди про утворення СПО центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
4. Пропонується термінологічно удосконалити, а не скасовувати обов'язок роботодавця проводити попередні консультації з первинною профспілковою організацією, з якою укладено колективний договір, щодо залучення працівників інших роботодавців, зокрема працівників суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
5. Для уніфікації термінології пропонуються зміни до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в частині вживання єдиного терміну - первинна профспілкова організація.
6. З метою сприяння працевлаштуванню звільнених через зупинення (скорочення) діяльності працівників внаслідок карантинних заходів передбачено віднесення осіб, які втратили роботу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Таким чином, за працевлаштування цих осіб протягом 1-го року може надаватися компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного соціального внеску при працевлаштуванні строком не менше ніж на 2 роки.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71601

Чи згодні ви з законопроектом №5360 від 12.04.2021, який передбачає зміни у застосуванні альтернативних видів покарань замість арешту та позбавлення волі засуджених?

Проектом Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності № 5360 від 12.04.2021 пропонується:

o заміна покарання у виді обмеження волі на новий вид покарання – пробаційний нагляд;
o розширення кола осіб, яким може призначатися покарання у виді громадських робіт;
o розширення кола осіб, до яких може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням;
o запровадження застави майна (а не лише грошових коштів) як запобіжного заходу у кримінальному провадженні;
o можливість слідчого судді, суду встановлювати розстрочку внесення застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, обвинуваченого;
o обмеження строків тримання обвинуваченого під вартою під час судового розгляду;
o запровадження системи оцінки криміногенних ризиків вчинення особою нового кримінального правопорушення;
o покращення умов перебування у слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, завдяки можливості надання платних послуг з поліпшених побутових умов та харчування, можливості доступу до глобальної мережі Інтернет, зміні порядку надання побачень.
«Передбачається, що пробація застосовуватиметься і як основне, і як додаткове покарання. В першу чергу, вона розрахована на ті випадки, де наразі суд як покарання призначає обмеження волі або арешт. Пробацією не замінюватиметься позбавлення волі. Загалом законопроєкти про альтернативні види покарання мають гуманізувати нашу систему виконання кримінальних покарань
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71629

Як ви вважаєте, це вірне рішення влади стосовно обмеження призначення грошової допомоги в разі загибелі/смерті або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”?

Нещодавно в ЗМІ була інформація про загибель військових, що трапилась в різних військових частинах внаслідок самогубства. Як відомо, сім’ї загиблих гарантовано отримували грошову допомогу в разі загибелі родича. Але законодавство не передбачало норми у яких випадках грошова допомога не надається. КМУ ініціював Постанову від 31.03.2021 р № 279 Про внесення зміни до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
Згідно змін, допомога не буде надаватися у таких випадках:
“1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п’ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:
вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;
2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;
3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.”

Чи згодні ви з пропозицією депутатів щодо посилення відповідальності водіів за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, яка пропонується в законопроекті № 5321 від 31.03.2021 р.?

Для посилення відповідальності водіів за керування транспортним засобом у нетверезому стані та кваліфікації складу дій, депутати анонсували законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Законопроект спрямований на посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та забезпечення однакового застосування окремих положень Кримінального кодексу України.
Проектом Закону передбачено доповнити статтю 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» новими частинами четвертою та п’ятою, що міститимуть кваліфікований склад злочину – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,.
При цьому виключаються положення Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння
Також положеннями проекту Закону передбачено здійснити узгодження положень Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України шляхом виключення абзацу другого частини другої статті 2982 Кримінального процесуального кодексу України.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71558

Чи згодні ви з встановленням для населення, що проживає 30км від міста, пільгу за електроенергію у розмірі 30% від діючого рівня тарифу за обсяг до 500 квТ на місяць?

До Верховної Ради на розгляд надійшов Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України з вимогою на встановлення для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, пільги за спожиту електричну енергію, у розмірі 30 відсотків від рівня діючого тарифу за обсяг, спожитий до 500 кВт·год електроенергії на місяць (включно) № 5320 від 31.03.2021.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71557

Чи згодні ви з законопроектом № 4364 "Про платіжні послуги", що передбачає правила надання платіжних послуг?

Значна частина інноваційних платіжних послуг повністю або в значній мірі знаходяться поза межами регулювання Законом, тому депутати запропонували законопроект №4364 від 12.11.2020 р. “Проект Закону про платіжні послуги“, який регулює такі питання:

1) встановити перелік фінансових та нефінансових платіжних послуг та коло їх надавачів;
2) визначити вимоги до авторизації діяльності на ринку платіжних послуг: порядок видачі ліцензії на надання платіжних послуг та включення надавачів платіжних послуг до Реєстру платіжної інфраструктури;
3) встановити вимоги до надавачів платіжних послуг, які включають вимоги до корпоративного управління та управління ризиками певних категорій надавачів платіжних послуг, вимоги до капіталу юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги;
4) визначити умови надання платіжних послуг, що включають вимоги до договору про надання платіжних послуг, інформації, яка має надаватися користувачу до та під час виконання платіжної операції;
5) встановити вимоги до технологічних операторів платіжних послуг, до залучення агентів та третіх осіб до надання платіжних послуг;
6) визначити види платіжних інструментів та вимоги до їх емісії, використання та еквайрингу;
7) встановити вимоги до порядку виконання платіжних операцій, що включає ініціювання, прийняття до виконання та відмову від прийняття, відкликання платіжної інструкції;
8) визначити вимоги до порядку отримання надавачами платіжних послуг доступу до рахунків користувачів (відкритий банкінг). Мова йде про запровадження нової категорії надавачів платіжних послуг та, відповідно, нових видів нефінансових платіжних послуг:
послуги з ініціювання платіжної операції, яка полягає в ініціюванні платіжної інструкції надавачем послуги з ініціювання платіжної операції на запит платника з рахунку платника, відкритому в іншому надавачі платіжних послуг;
послуги з надання відомостей з рахунків, яка полягає в наданні в режимі реального часу консолідованої інформації щодо одного або більше рахунків, відкритих на ім’я користувача в одному або більше надавачах платіжних послуг;
9) визначити загальні засади випуску та використання електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України в Україні;
10) визначити види рахунків, які можуть відкриватися банками та небанківськими надавачами платіжних послуг, порядок їх відкриття та особливості функціонування платіжних рахунків;
11) встановити вимоги до захисту інформації під час виконання платіжних операцій;
12) визначити загальні засади функціонування платіжних систем в Україні;
13) встановити вимоги до державного регулювання платіжного ринку в Україні, його мету, наділити Національний банк України як орган, що здійснюватиме державне регулювання платіжного ринку, відповідними повноваженнями;
14) запровадити діяльність регуляторної платформа для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях;
15) удосконалити порядок здійснення оверсайта, поширивши його на платіжну інфраструктуру та платіжні інструменти;
16) встановити відповідальність суб’єктів платіжних послуг.
Законопроєктом пропонується також внести необхідні кореспондуючі зміни до низки законодавчих актів України.
Метою прийняття законопроєкту є зміна підходів до правового регулювання платіжного ринку, розширення кола надавачів платіжних послуг та упорядкування їх діяльності на платіжному ринку, встановлення правил надання платіжних послуг в Україні, встановлення вимог до надавачів платіжних послуг, посилення захисту прав споживачів цих послуг, підвищення безпеки та ефективності надання платіжних послуг, сприяння інноваціям та приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70412

Чи згодні ви зі змістом законопроекту №5300, який передбачає допомогу в період карантину деяким особам?

В Парламенті зареєстровано президентський законопроект № 5300 "Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Пропонується забезпечити за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів виплати допомоги застрахованим особам, які втрачають частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів.
При цьому така допомога застрахованим особам надаватиметься у разі перебування страхувальника відповідної застрахованої особи на обліку як платника ЄСВ на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій запроваджено додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Допомога застрахованим особам - виплата з Державного бюджету України та з місцевих бюджетів у зв'язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб'єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році, починаючи з лютого, обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць гострої респіраторної хвороби COVID-19, та у зв'язку із втратою частини доходу ФОП, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи суб'єктів господарювання, в яких працюють застраховані особи, та фізичних осіб - підприємців, визначить Кабмін (далі - Перелік видів економічної діяльності).
Зазначається, що така допомога застрахованим особам буде надаватися у 2021 році одноразово.
Умови та розмір виплати допомоги застрахованим особам
Застрахована особа буде мати право на отримання допомоги на підставі самостійного звернення такої особи.
Допомога застрахованим особам буде виплачуватись:
• за рахунок коштів Державного бюджету України - у розмірі 8 тис. грн;
• за рахунок коштів місцевого бюджету - у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування.

Застрахована особа, яка має право на отримання допомоги має бути:
- найманим працівником суб'єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у Переліку видів економічної діяльності;
- ФОП, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з держреєстру станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у Переліку видів економічної діяльності.
Допомога застрахованим особам не буде надаватись:
1) найманим працівникам:
- які на дату звернення працюють у суб'єкта господарювання, що не нарахував єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за усі місяці відповідного кварталу, а саме:
• четвертого кварталу 2020 року, якщо додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджені у лютому - квітні 2021 року;
• першого кварталу 2021 року, якщо додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджені у травні - липні 2021 року;
• другого кварталу 2021 року, якщо додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджені у серпні - жовтні 2021 року;
• третього кварталу 2021 року, якщо додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджені у листопаді - грудні 2021 року;
- які працюють у суб'єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, не відносився до Переліку видів економічної діяльності;
- які працюють у суб'єкта господарювання за сумісництвом;
- середня заробітна плата яких перевищує тридцять тисяч гривень на місяць. При цьому для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі три місяці останнього звітного кварталу, який передує поданню звернення;
2) ФОП, які є застрахованими особами:
- державна реєстрація яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, становить менше трьох місяців;
- які за останній звітний рік сплатили єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за себе менше ніж за шість місяців;
- основний вид економічної діяльності яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, не відносився до Переліку видів економічної діяльності;
- які є найманими працівниками та фізичними особами - підприємцями одночасно;
- підприємницька діяльність яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому у відповідному регіоні запроваджуються додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, припинена.
Порядок виплати допомоги застрахованим особам
Виплата допомоги застрахованим особам буде здійснюватися на підставі заяви застрахованої особи, поданої нею в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Застрахована особа буде мати право звернутися із заявою про виплату допомоги застрахованим особам протягом 30 днів із дня запровадження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Перебіг цього строку для отримання допомоги застрахованим особам у зв'язку із додатковими обмежувальними протиепідемічними заходами, пов'язаними із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), запровадженими у лютому - березні 2021 року, буде починатись через десять днів з дня набрання чинності Законом.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71508

Чи потрібно розширити перечень правочинів ті інших дій щодо належного дитині чи підопічному майнового права чи нерухомого майна та долучати до контролю таких дій органи опіки та піклування?

На підставі частого порушення прав дітей (особливо малолітніх) та підопічних при вчиненні батьками (усиновлювачами) або опікунами правочинів щодо належних їм майнових прав, цінного майна, особливо нерухомого, а також транспортних засобів, автори законопроекту вважають, що необхідно розширити правочини, які будуть реалізовуватись за відомом органів опіки та піклування.
Законопроектом № 5229 від 12.03.2021 р. пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України та інших нормативно-правових актів в частині створення передумов для захисту прав та інтересів дітей та підопічних. Серед основних нововведень є те, що опікун не має права вчиняти без дозволу органів опіки та піклування договори, на підставі яких набуваються, змінюються або припиняються речові права, що підлягають державній реєстрації та конкретизувати дану вимогу
Основні положення проекту Закону:
1) норми ч.1 ст.71 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.177 Сімейного кодексу України та ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» викладаються у новій редакції, де фіксується розширений перелік правочинів ті інших дій щодо належного дитині чи підопічному майнового права чи нерухомого майна, згода на відчуження чи на вчинення інших юридично значимих дій щодо яких має бути обов’язково отримана батьками (усиновлювачами) або опікунами у органу опіки та піклування;
2) стаття 17 Закону України «Про охорону дитинства» доповнюється положенням, згідно якого згода на вчинення неповнолітньою особою правочинів, які мають важливе значення, має бути одержана від батьків або осіб, які їх замінюють та органу опіки та піклування відповідно до закону;
3) у Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» вносяться зміни, якими посилюється захист бездомних осіб і безпритульних дітей шляхом передбачення не тільки захисту під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень, а й іншого нерухомого майна, а також об’єкта незавершеного будівництва;
4) у Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вносяться доповнення, якими закріплюється обов’язок державного реєстратора перевіряти наявність згоди органів опіки та піклування на вчинення правочину щодо об’єкту нерухомого майна для цілей проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у результаті якої відбувається набуття, зміна, припинення речових прав на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, що належить малолітній чи неповнолітній особі або особі, яка визнана судом недієздатною чи дієздатність якої обмежена.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71386

Чи згодні ви з пропозицією законопроекту №5256 щодо надання додаткових пільг дітям війни та прирівнення їх до учасників бойових дій?

17.03.2021 року до Верховної ради був надан законопроект № 5256 від 17.03.2021 року про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законопроект розроблено з метою надання відповідно до статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” додаткових соціальних гарантій і пільг дітям війни для забезпечення їх конституційного права на достатній життєвий рівень і соціальну захищеність.
Пропонується:
1. 1) визначити статус дітей війни та прирівняти його до статусу учасника бойових дій відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
2. 2) передбачити врахування соціальних гарантій дітям війни в загальнодержавних програмах, а також програмах діяльності Кабінету Міністрів України, які схвалюються Верховною Радою України;
3. 3) запровадити пільги і державну соціальну допомогу у розмірі, що забезпечуватиме прожитковий мінімум для дітей війни;
4. 4) визначити права громадських організацій, створюваних для захисту і представництва інтересів дітей війни;
5. 5) забезпечити додержання прав дітей війни.

Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 5 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та доповнити статтю 5 Закону наступними пунктами:
- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
- діти війни, мають право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров'я (госпіталях). Госпіталізація проводиться при відповідних показаннях та наявності вільних місць.
- безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
- безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
- користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
- щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
- використання чергової відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
- першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
- одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
- першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
- позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
- першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
- позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за учасником війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71435

Як на вашу думку, треба замінити паперові трудові книжки на електронний облік з автоматичним нарахуванням пенсії, що запропоновано у законопроекті №3623?

Трудові книжки замінять електронним обліком трудової діяльності, а пенсія буде нараховуватись автоматично. Такий законопроект № 3623 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" з'явився на сайті Верховної Ради.
Проектом, зокрема, пропонується:
- установити п'ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника (протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так й електронна форма уже наявних або внесених відомостей з Державного реєстру);
- визначити, що внесення відомостей про трудову діяльність до Держреєстру через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді сканованих або оцифрованих копій, передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо), здійснюється працівником і роботодавцем із обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- установити, що після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Держреєстру, роботодавець зобов'язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис, при цьому також передбачено обов'язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення;
- запровадити можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи) зі збереженням за особою права відстрочення виходу на пенсію, при цьому, якщо особою перенесено призначення пенсії та продовжено перебування у трудових відносинах, розмір її пенсії підвищуватиметься на 0,5 - 0,75 %. В рамках автоматичного призначення пенсій також передбачено можливість визначення за допомогою програмних засобів Державного реєстру найбільш вигідного варіанту для призначення пенсії, включаючи дату такого призначення.
Страховий стаж будуть обчислювати за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди, в тому числі даними про трудову діяльність працівників, внесених відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а за які не внесені дані до реєстру, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Автоматично пенсія(без звернення особи) призначатиметься з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі відомостей про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку.
Вважатиметься, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку, якщо:
- документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку;
- особа, якій пенсія за віком, призначається автоматично, протягом трьох місяців не повідомила територіальний орган Пенсійного фонду про обраний нею спосіб виплати пенсії, у тому числі через особистий електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69085

Чи згодні ви з таким змістом Законопроекту № 4475, який пропонують депутати Верховної ради, з приводу реструктуризації боргів громадян, які брали кредити в іноземній валюті?

19 березня депутати прийняли в першому читанні за основу законопроект № 4475 «Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)».
Законопроект спрямований на відновлення платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не повернули їх своєчасно.
Законопроектом пропонується передбачити механізм реструктуризації всіх споживчих валютних кредитів фізичних осіб через конвертацію їх у гривню. Для реалізації реструктуризації планується доповнення розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» новим пунктом 7, в якому визначаються порядок та умови проведення реструктуризації зобов'язань за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті.
Депутати вважають, що обов'язковій реструктуризації мають підлягати лише споживчі кредити в іноземній валюті, які відповідають Закону "Про споживче кредитування" і по яких станом на 1 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість.
Законопроект передбачає, реструктуризація зобов'язань здійснюється протягом 60 днів з дня надходження до нього письмової заяви позичальника про проведення реструктуризації за курсом, який розраховується як середнє значення між курсом відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком на день укладення договору, та її курсом, встановленим на день проведення реструктуризації.
Окремо пропонується врегулювати питання реструктуризації за кредитами, зобов'язання за якими забезпечені єдиним житлом, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Верховна Рада надала доручення Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроект в частині внесення змін до Цивільного процесуального кодексу щодо можливості проведення реструктуризації за кредитними договорами, за якими суд прийняв рішення щодо звернення стягнення на єдине житло позичальника, але таке рішення не виконано внаслідок дії Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Також Комітет має вирішити питання про продовження дії Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на час проведення реструктуризації.
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70617

Чи згоден (на) ти зі змістом Закону про фінансовий лізинг?

Верховна Рада розглядала законопроект № 1201-IX від 04.02.2021 про фінансовий лізинг та прийняла його 4 лютого 2021 року. Документ визначає загальні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародного права.
Згідно із Законом фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом.
Ознаки фінансового лізингу
Лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об'єктом фінансового лізингу, за умови додержання хоча б однієї з таких ознак (умов):
1) об'єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі договору фінансового лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об'єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором фінансового лізингу або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу;
2) сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об'єкта фінансового лізингу або перевищує її;
3) балансова (залишкова) вартість об'єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більше 25 % первісної вартості (ціни) такого об'єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу;
4) об'єкт фінансового лізингу, виготовлений на замовлення лізингоодержувача, після закінчення дії договору фінансового лізингу не може бути використаний іншими особами, крім лізингоодержувача, зважаючи на його технологічні та якісні характеристики.
Строк, на який лізингоодержувачу передається об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування, не може становити менше одного року.
Об'єкт фінансового лізингу
Об'єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.
Не можуть бути об'єктами фінансового лізингу:
- земельні ділянки та інші природні об'єкти;
- об'єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону "Про оренду державного та комунального майна".
Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.
Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Договір фінансового лізингу
Договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 6 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 18 Закону "Про захист прав споживачів" та Закону "Про фінансовий лізинг".
Договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі; не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.
Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізособи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66380