Верховна Рада зареєструвала законопроєкт від 19.05.21 р. № 5516 про внесення змін до Податкового кодексу з метою встановлення строків набрання чинності для нових форм податкових декларацій, податкових та акцизних накладних.
Пропонується: затвердити протягом 90 календарних днів та оприлюднити нові форми; протягом 60 впровадити нові форми у роботу програмного забезпечення електронного кабінету; передбачити не менше 30 к. д. функціонування у тестовому режимі оновленого програмного забезпечення е-кабінету для перевірки коректності впровадження нових форм.
Про позитивні результати ДПС зобов'язується розміщувати на своєму веб-сайті повідомлення про готовність впровадження в роботу програмного забезпечення е-кабінету нових форм.
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71953

В Парламенті зареєстровано законопроект № 5549 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за викрадення дитини одним з батьків», яким пропонується передбачити кримінальну відповідальність за викрадення одним із батьків дитини, яка знаходилась на законних підставах у іншого з батьків.
У разі наявності конфліктних ситуацій між батьками дитини, деякі з них використовують дітей як інструмент впливу або маніпуляції для вирішення таких конфліктних ситуацій, не думаючи про інтереси дитини. Такі ситуації виникають внаслідок відсутності відповідальності за вищезазначені дії.

За такі дії ініціатори законопроекту планують встановити відповідальність у виді обмеження волі на строк до 6 років або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідні зміни пропонують внести в ст. 146 КК.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72020

Законом України № 5479 від 11.05.2021 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо включення персонального транспорту до єдиної транспортної системи України та підвищення рівня безпеки дорожнього руху» передбачено урегулювання статусу деяких транспортних засобів. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 Правил дорожнього руху велосипед визнано транспортним засобом та уразливим учасником дорожнього руху.
Законопроектом пропонується:
1) внести зміни до Закону України «Про дорожній рух», доповнивши повноваження Кабінету Міністрів України питаннями щодо розвитку та безпеки дорожнього руху для користувачів персонального транспорту (зокрема, велосипедів, електровелосипедів, самокатів, електросамокатів, сігвеїв, гіробордів, самобалансуючих електричних одноколісних велосипедів (моноколіс), електроскутерів, гіроскутерів, електроскейтів моноциклів, гіророликів тощо);
2) внести зміни до Закону України «Про транспорт», включивши до єдиної транспортної системи України також персональний транспорт (зокрема, велосипеди, електровелосипеди, самокати, електросамокати, сігвеї, гіроборди, самобалансуючі електричні одноколісні велосипеди (моноколеса), електроскутери, гіроскутери, електроскейти, моноцикли, гіроролики тощо), а також поклавши на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, повноваження стосовно:
• ведення обліку та здійснення аналізу причин аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному, залізничному та персональному транспорті;
• розроблення профілактичних заходів щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному, залізничному та персональному транспорті та контролює їх виконання;
• проведення технічного розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій, подій на автомобільному, міському електричному, залізничному та персональному транспорті;
Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців після опублікування цього Закону доручив привести у відповідність всі нормативно-правові акти та розробити Стратегію розвитку велосипедного руху України на період до 2030 року.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71864

Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про театри і театральну справу" щодо створення додаткових умов для забезпечення професійного розвитку творчих працівників театрів"
Законопроект спрямований на створення додаткових передумов для професійного розвитку художнього та артистичного персоналу театру шляхом надання можливості скористатися творчою відпусткою для провадження творчої діяльності поза основним місцем роботи.
Законопроектом передбачається доповнити статтю 21 Закону України «Про театри і театральну справу» абзацом щодо права професійних творчих працівників театрів на надання їм творчої відпустки для провадження творчої діяльності поза основним місцем роботи. Строк такої відпустки визначається індивідуально у контракті з кожним творчим працівником.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71320

Прийнято за основу проект Закону № 4626 від 22.01.2021 р. "Про Службу військового капеланства".
Метою законопроекту є створення Служби військового капеланства та законодавче закріплення статусу військових капеланів як військовослужбовців, визначення організаційно-правових засад взаємодії військових формувань і релігійних організацій у процесі забезпечення функціонування інституту військового капеланства з метою реалізації військовослужбовцями Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та членами їх сімей права на свободу совісті, світогляду та віросповідання з урахуванням поліконфесійності нашої держави.
Законопроектом пропонується визначити поняття: «Служба військового капеланства», «духовно-релігійні потреби», «задоволення духовно-релігійних потреб», «душпастирська опіка», «консультування командування з духовно-релігійних питань» та інші;
Проектом також пропонується:
- визначити принципи, на яких здійснюється діяльність Служби військового капеланства, її структура, порядок підпорядкування та загальна чисельність;
- закріпити статус військових капеланів як військовослужбовців, визначаються їх функціональні обов’язки;
- запровадити відповідні квоти конфесійного представництва відповідно до потреб особового складу з урахуванням поліконфесійності нашої держави;
- створити Міжконфесійні ради з питань військового капеланства як дорадчі органи при Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70878

Прийнято Закон № 3573 "Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги"
Законом доповнюється ст. 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» новою частиною, згідно з якою розмір державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, підвищується на 50% у порівнянні з розміром такої допомоги іншим дітям з інвалідністю.
Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року.
http://static.rada.gov.ua/host/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=3573&skl=10

Прийнято за основу проект Закону № 3124 "Про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" щодо забезпечення дієвого механізму надання державної допомоги сім'ям з дітьми"
Законопроектом пропонується не включати до середньомісячного сукупного доходу сім’ї при обчисленні величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу для отримання пільг щодо оплати житлово-комунальних послуг та безоплатного одержання ліків багатодітними сім’ями, нараховані соціальні допомоги на дитину, зокрема: допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами; допомогу при народженні дитини; допомогу на дітей одиноким матерям (батькам); допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування тощо.
Проектом у цьому зв’язку пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про охорону дитинства» новою частиною 9.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68232

20 травня 2021 року, депутати прийняли за основу законопроект №4284 «Про дерадянізацію законодавства України».
Довідково. В Україні існує значний масив законодавства Союзу РСР та Української РСР (Української СРР), застосування яких не відповідає рівню суспільного життя, принаймні, тим реаліям, за якими живе сучасне українське суспільство. Більше того, така ситуація створює правові колізії у випадках, коли певне коло суспільних відносин регулюється актами законодавства Союзу РСР та Української РСР (Української СРР) й узагалі не регулюється чинним законодавством України або регулюється фрагментарно.

Пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України і Житлового кодексу Української РСР та скасувати дію нормативно-правових актів радянського періоду, визнати такими, що не застосовуються на території України акти органів державної влади і управління Союзу РСР і Української РСР (Української СРР) за відповідними Додатками № 1, № 2, окрім їх положень, що не суперечать Конституції України і Закону України «Про правонаступництво» та стосуються:
- суверенітету України та її територіальної цілісності в межах існуючого державного кордону України, визначеного Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- адміністративно-територіального устрою України;
- опису, нагородження, вручення, правил носіння та передачі орденів, медалей, орденських стрічок та стрічок медалей на планках, знаків розрізнення, почесних звань, звань СРСР.
Та чомусь у проекті оминається питання щодо сфери дії інших чинних нормативно-правових актів України, предметом регулювання яких є порядок застосування законів та інших актів законодавства Української РСР, окремих актів законодавства Союзу РСР. У разі схвалення поданого законопроекту ряд чинних правових актів не узгоджуватиметься з його приписами. Тож, регулювання питань чинності тих чи інших нормативних актів набере досить суперечливого та заплутаного характеру.
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70276

На розгляд народним депутатам подано законопроект № 5492 від 14.05.2021 р. Проект Закону про внесення змін до статті 110 та 111 Сімейного кодексу України щодо усунення перешкод у реалізації права на шлюб та права на його розірвання, а також щодо попередження та захисту осіб, які страждають від домашнього насильства.

Розірвання шлюбу у період вагітності, або коли дитині ще не виповнилося одного року, часто має важливе значення у сім’ях, де відбувається домашнє насильство, оскільки розірвання шлюбу є першим кроком для припинення насильства та захисту від насильства у майбутньому.

Статтею 110 СК України передбачено, що особа може звернутися із заявою про розірвання шлюбу у вищезазначені періоди лише у випадках, якщо щодо неї вчинено другим з подружжя протиправні дії, які містять ознаки кримінального правопорушення. Проте у випадку домашнього насильства, суд може відмовити постраждалій особі не лише у розірванні шлюбу, але й у відкритті провадження у справі, навіть за наявності численних постанов про притягнення другого з подружжя до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Адже не у всіх справах, пов’язаних із домашнім насильством, одразу відкривається кримінальне провадження.

Така норма СК України призводить до того, що постраждала особа буде надалі перебувати під фізичним чи психологічним тиском кривдника, та буде продовжувати страждати від домашнього насильства.

Крім того, відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Законами України та міжнародними договорами визнано, що домашнє насильство є не тільки аморальною, але і протиправною поведінкою, за яку передбачена відповідальність, а держава має прямі зобов’язання забезпечити особі захист від такої поведінки, і, відповідно, призначення строку на примирення є порушенням цих зобов’язань держави.

Метою законопроекту №5492 від 14.05.2021 року є усунення перешкод у реалізації права на шлюб та права на його розірвання, що матиме наслідком в тому числі усунення порушення прав людини та випадків можливої дискримінації. Водночас, законопроект спрямований на попередження та захист осіб, які страждають від домашнього насильства.

Зазначеної мети планується досягти шляхом виключення частин другої, третьої, четвертої статті 110 СК України, які регулюють питання неможливості пред’явлення позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Також законопроектом пропонується доповнити статтю 111 СК України частиною другою: «У випадку коли причиною розірвання шлюбу є ознаки вчинення домашнього насильства, незалежно від результатів розгляду цивільних, кримінальних чи адміністративних справ щодо домашнього насильства, заходи, передбачені частиною першою цієї статті, судом не застосовуються».
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71898

19 травня на пленарному засіданні парламент прийняв за основу законопроєкт № 4546 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків”.
Законопроект визначає правові підстави для відшкодування шкоди (збитків) особою, якою заподіяно шкоду банку та кредиторам банку, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду.
Зокрема, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у разі виявлення рішень, дій чи бездіяльності, що призвели до заподіяння шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам, виявлення осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної банку та/або його кредиторам шкоди (збитків) зможе звернутись із вимогою про відшкодування заподіяної шкоди (збитків) до:
• пов’язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків), та/або пов’язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду. Такі особи несуть солідарну відповідальність у разі, якщо шкоду (збитки) було завдано банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам) внаслідок спільного прийняття рішення, вчинення спільної дії чи бездіяльності;
• будь-якої іншої особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків) та/або яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
Фонд зможе приймати рішення:
• про укладення договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків);
• про укладення мирової угоди, яка підлягатиме затвердженню судом.
Окрім цього, законопроєкт передбачає регулювання таких питань:
• удосконалення процедур та переліку підстав для виявлення нікчемних правочинів;
• уточнення деяких питань нормативно-правового регулювання порядку проведення ліквідаційної процедури;
• удосконалення механізму правового захисту працівників Фонду та членів його адміністративної ради;
• врегулювання питання роботи Фонду із забезпеченими кредиторами банків, які виводяться з ринку;
• уточнення питань щодо сплати судового збору та плати за проведення державної реєстрації.
Також документом пропонується запровадити положення, що дозволить Фонду ініціювати цивільні, адміністративні, кримінальні чи арбітражні провадження про стягнення шкоди (збитків), заподіяної банку внаслідок націоналізації, експропріації майна, реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4546&skl=10

18 травня було розглянуто проект Закону № 4330 від 05.11.2020 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства та Закону «Про виконавче провадження» та надати приватним виконавцям можливість стягувати адміністративні штрафи, а також здійснювати стягнення у справах, де боржником є державні чи комунальні підприємства. Але розмір стягнень не повинен перевищувати сто тисяч гривень.
Водночас, проектом Закону передбачається поступове зрівняння повноважень приватних і державних виконавців, тому проектом пропонується запровадити такі зміни з дня внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців відомостей про тисячу осіб, які розпочали діяльність приватного виконавця, але не пізніше 1 січня 2024 року. Наразі працює 270 приватних виконавців.
За результатами обговорення Комітет рекомендує Верховній Раді включити до порядку денного законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців та прийняти його за основу.
Законопроект планується розглянути на позачерговому засіданні в четвер, 20 травня.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70356

Сьогодні, 18 травня 2021 року, прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"
Законом удосконалено механізми і процедури продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності, проведення прозорості аукціонів з продажу та передачі в користування земельних ділянок шляхом проведення аукціонів в електронній торговій системі.

Законом встановлено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 Земельного кодексу.

Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря.

Законом встановлено, що «земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою статті 134 Земельного кодексу».

Законом визначено випадки, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Законом викладено у новій редакції статті 135-139 Земельного кодексу.

Законом встановлено, що «Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України».

Земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 45 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями цей Закон набирає чинності через п'ять днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», крім пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

Земельні торги щодо земельних ділянок, які до дня набрання чинності цим Законом були включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, виставлених на земельних торгах, та щодо яких не було опубліковано оголошення про проведення земельних торгів, проводяться в порядку, встановленому цим Законом. Земельні торги щодо земельних ділянок, стосовно яких до дня набрання чинності цим Законом було опубліковано оголошення про проведення земельних торгів, проводяться відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66972

Сьогодні, 17 травня 2021 року, на сайті Верховної Ради з'явився Проект Закону 5496 від 14.05.2021 р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації реклами або пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»

Автори законопроекту пропонують доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 3151, яка передбачає:
"Стаття 3151. Реклама або пропаганда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
Реклама або пропаганда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, нарковмісних рослин або їх частин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини чи їх прекурсори, в інформаційно-телекомунікаційних мережах (включаючи мережу Інтернет), в громадських місцях (у тому числі на (в) будинках і спорудах, дорожньому покритті, інших об’єктах інфраструктури населених пунктів), на (в) транспорті, телебаченні і радіо, у засобах масової інформації і друкованих виданнях шляхом поширення зображень, цифрових знаків та (або) назв, штрих та скан-кодів, веб-адрес, облікових записів (акаунтів) у соціальних мережах та месенджерах (у тому числі іноземними мовами), а також пропаганда відомостей про засоби та методи їх розробки, виготовлення, культивування чи використання, місця їх придбання, опис будь-яких переваг у використанні окремих наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, наркотичних рослин або їх частин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини чи їх прекурсори -
карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.
Примітка. 1. За дії, передбачені частиною другою цієї статті, до юридичної особи, уповноваженою особою якої вчинено злочин, судом застосовуються заходи кримінально-правового характеру у вигляді штрафу у розмірі від двадцяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Дія цієї статті не розповсюджується на випадки розміщення відомостей про наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори у спеціалізованих наукових виданнях, у науково-методичній та навчальній літературі, яка розроблена відповідно до змісту освітніх програм та затверджена закладами вищої освіти (науковими установами) у встановленому порядку, розповсюдження інформації на наукових семінарах, конференціях, симпозіумах та інших заходах наукового-практичного характеру.".

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71908

У Верховній Раді зареєстровано проект Постанови 5018 від 04.02.2021 р. «Про скасування плати за транспортування газу і передачі газотранспортних систем у власність територіальних громад». Даний проект пропонує скасувати плату за транспортування газу для побутових споживачів і передати газотранспортні системи у власність територіальних громад, крім систем, побудованих на кошти приватних осіб і перебувають у приватній власності, а також крім газотранспортних систем, що мають національне стратегічне значення. Реалізація цього проекту дозволить знизити вартість газопостачання для побутових споживачів і надалі територіальним громадам через свої органи місцевого самоврядування вирішувати питання експлуатації газопостачальних систем. Якщо Постанова буде прийнята, Кабінет Міністрів України протягом 2 місяців повинен буде визначити: перелік газотранспортних систем, що мають національне стратегічне значення і не підлягають передачі у власність територіальних громад; перелік газотранспортних систем, що підлягають передачі у власність територіальним громадам. Крім того, Кабінет Міністрів України повинен буде протягом року забезпечити виконання постанови щодо передачі відповідних газотранспортних систем у власність територіальних громад.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71007

У сфері туризму відбуваються зміни. Незабаром буде створений Єдиний реєстр туроператорів, а лицензії на здійснення діяльності більше не знадобиться. Це передбачає проект Закону про внесення змін до Закону України № 4162 від 29.09.2020 року "Про туризм" та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму.

Основною метою законопроекту є створення правового підґрунтя для сталого розвитку туризму, створення дієвої системи взаємодії усіх учасників туристичної діяльності шляхом запровадження державної електронної інформаційної системи, яка містить відомості про усіх суб’єктів туристичної діяльності та інші відомості щодо організації туристичної діяльності, створення дієвого механізму держаного стратегічного планування, державного нагляду (контролю) у сфері туризму, статистичної звітності, захисту прав та законних інтересів туристів.
Проектом закону пропонується внести зміни до Закону України «Про туризм» виклавши його у новій редакції, а також до інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму.
Так, законопроектом пропонується створити дієву систему організації взаємодії усіх учасників туристичної діяльності шляхом запровадження державної електронної інформаційної системи, яка містить відомості про усіх суб’єктів туристичної діяльності та інші відомості щодо організації туристичної діяльності (далі – Єдиний туристичний реєстр), що дозволить зменшити до мінімуму корупційну складову в частині організації туристичної діяльності, створить рівні права для суб’єктів туристичної діяльності, умови для ефективного функціонування ринку туристичних послуг та його розвитку, сприятиме підвищенню якості національного туристичного продукту до рівня міжнародних та європейських стандартів та рівня якості надання послуг суб’єктами туристичної діяльності.
Єдиний туристичний реєстр створюється і ведеться з метою зстворення рівних можливостей на ринку туристичних послуг, забезпечення суб'єктів туристичної діяльності, державних органів та органів місцевого самоврядування, а також інших учасників цивільних відносин достовірною інформацією про суб’єктів туристичної діяльності. Право на здійснення туристичної діяльності суб’єкт господарювання набуває шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері туризму та курортів, повідомлення про початок здійснення такої діяльності.
Проектом закону пропонується замінити ліцензування туроператорської діяльності на внесення відомостей про суб’єкта туристичної діяльності до Єдиного туристичного реєстру шляхом подання повідомлення про початок провадження діяльності, що призведе до зменшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання та спрощення започаткування і ведення бізнесу шляхом усунення зайвих обмежень в провадженні господарської діяльності у сфері туроператорської діяльності.
Поряд з цим, законопроект концептуально змінює умови фінансового забезпечення туроператора, яке як показує практика є цілком недієвим та не виконує своєї основної функції щодо захисту прав та законних інтересів туристів, запроваджуючи такий вид фінансового забезпечення, як страхування.
Законопроектом також пропонується створення дієвого механізму держаного стратегічного планування у сфері туризму шляхом законодавчого закріплення єдиного стратегічного документу, що передбачав би стратегічні цілі за результатами аналізу проблем, варіанти їх вирішення та конкретні заходи, строки виконання, джерела фінансування, відповідальних виконавців та показники виконання, а також створення додаткового механізму фінансування відповідних програм та заходів на місцевому рівні. Стратегія буде основним програмним документом країни у галузі туризму на підставі якого пропонується розроблення відповідних регіональних та місцевих програм розвитку туризму.
З метою створення додаткового дієвого механізму фінансування відповідних програм та заходів на місцевому рівні проект передбачає утворення у складі місцевих бюджетів місцевих фондів розвитку туризму наповнення яких передбачається здійснювати за рахунок туристичного збору, який є місцевим збором, та кошти від якого станом на сьогодні надходять до загального фонду місцевих бюджетів та розподіляються на потреби територіальної громади, тобто розчиняються у загальному фонді місцевого бюджету та фактично не виконують свою основну функцію щодо розвитку туристичної інфраструктури відповідної територіальної громади; грошових стягнень за порушення вимог законодавства в сфері туризму; цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Кошти місцевих фондів розвитку туризму можуть використовуватися виключно для реалізації пріоритетів країни в галузі туризму відповідно до затверджених в установленому порядку місцевих програм розвитку туризму.
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70072

У ВРУ розглянуть законопроєкт 5463 від 05.05.2021 "Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні".
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який дозволить змінити місце реєстрації (проживання) онлайн. У пояснювальній записці сказано, що реєстрація місця проживання одна з найпопулярніших адмінпослуг, але в той же час процес реєстрації складний і тривалий. Від громадян вимагають занести в орган реєстрації або центр адмінпослуг від 3 до 5 документів.
Проєкт пропонує перевести все в онлайн-формат, а також скасувати штампи в паспорті і виписки з ID-карти про прописку.
В розробці законопроекту брало участь Міністерство цифрової трансфоромації. Тепер не має необхідності звертатись в ЦНАПи та військкомати. Достатньо лише авторизуватися в застосунку «Дія» чи на порталі та зробити декілька кліків. Також буде відв’язана прописка від багатьох життєвих ситуацій, де вона справді не є потрібною. Наприклад, оформлення пенсій або отримання високоспеціалізованої медичної допомоги
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71838

29 квітня відбулось позачергове пленарне засідання, на якому народні депутати прийняли в першому читанні за основу законопроект № 5157 "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень".
Автори законодавчої ініціативи зазначають, що практика застосування Закону № 113-IX викрила низку проблемних питань, вирішення яких потребує негайного законодавчого розв'язання для завершення реформування органів прокуратури.
Законопроектом пропонується внести зміни до розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, якими передбачити:
- безальтернативну обов'язковість проходження атестації для можливості обіймання посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласній чи окружній прокуратурі, у тому числі у разі поновлення на посадах за рішеннями судів. Для цього запропоновано розширити перелік суб'єктів, які повинні будуть проходити атестацію (доповнення нормами щодо обов'язковості проходження атестації осіб, поновлених за рішенням судів);
- законодавчі механізми можливості завершення розпочатих до 01.09.2021 процедур добору та дисциплінарного провадження, тобто надати можливість застосування тимчасових процедур та порядків, передбачених п. 22 Прикінцевих і перехідних положень зазначеного Закону після спливу строку дії цього пункту (21.09.2021 р.), до правовідносин, які розпочаті до цієї дати;
- постійність дії кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, які забезпечують проведення атестації прокурорів, зазначивши, що утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи таких комісій здійснюється Генеральним прокурором;
- відновлення дії положень Закону «Про прокуратуру» в частині формування складу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та надання права Генеральному прокурору приймати рішення про скликання всеукраїнської конференції прокурорів, а у випадку її скликання - надання Генеральному прокурору або його першому заступнику чи заступнику права відкривати всеукраїнську конференцію прокурорів.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71238

На розгляд до Верховної Ради надійшов проект Закону про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації № 4020 від 02.09.2020 р. Пропонуємо разом розібратися зі змістом Закону, висловити свою думку шляхом голосування «так» або «ні».
На сьогодні фактично склалася ситуація, коли за відсутності переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, питання захисту майнових інтересів держави в цій частині регулюється статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» шляхом визначення окремих категорій державного майна, що не підлягає приватизації.
Крім того, відбулися суттєві зміни як у сфері законодавчого регулювання, так і у фінансово-господарському становищі підприємств, включених до переліків.
Станом на сьогодні, більшу їх частину ліквідовано, припинено чи реорганізовано (911 юридичних осіб, зокрема, ДП «Укршляхтехнологія», облавтодори, майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою, ДП «Державна лоцманська служба», обласні радіотелевізійні передавальні центри, ДП «Запорізьке конструкторське бюро «Іскра», ДП «Трансаміак», Науково-виробниче підприємство «Машпроект», Проектно-конструкторське бюро «Прогрес», Виробниче об'єднання «Зоря»), значна кількість підприємств, включених до переліків, перестала відповідати оновленим критеріям, або вони перебували у стані ліквідації (припинення).
З метою оптимізації та зменшення навантаження на державний сектор економіки, а також посилення контролю держави за збереженням і використанням майна акціонерних товариств, казенних та державних підприємств, установ і організацій, що не підлягають приватизації, необхідним є оновлення переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.
Законопроектом пропонується затвердити переліки об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема:
перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації (додаток 1) – 9 об’єктів;
• перелік господарських товариств та об’єднань, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, державних комерційних та казенних підприємств, що не підлягають приватизації (додаток 2) – 74 об’єктів;
• перелік об'єктів культури та спорту, що не підлягають приватизації (додаток 3) – 133 об’єкти;
• перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в господарські товариства (додаток 4 ) – 102 об’єктів;
• перелік об’єктів лісового господарства, що не підлягають приватизації (додаток 5) – 341 об’єкт.
Об'єкти включалися до переліків за такою процедурою:
1) відповідно до критеріїв щодо заборони приватизації, встановлених статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»;
2) з урахуванням пропозицій суб'єктів управління об'єктами державної власності, що надавалися в рамках групування державних підприємств за переліками відповідно до стратегічного бачення поводження з ними, тобто, до переліку включалися ті об'єкти, що в силу цього документу планово передбачалося залишити у державній власності.
Довідково:
На офіційному веб-сайті Міністерства у підрубриці «Стратегічне бачення управління державними підприємствами» рубрики «Реформа держпідприємств» розміщені підтримані 04.07.2017 на засіданні Кабінету Міністрів України та скориговані у подальшому після опрацювання наданих суб’єктами управління об’єктами державної власності пропозицій переліки об’єктів державної власності.
Таким чином, до зазначених переліків включені об’єкти, функції яких не можуть у повній мірі виконуватись суб’єктами господарювання недержавного сектору:
• підприємства, що забезпечують енергетичну незалежність та обороноздатність держави;
• є природними монополіями;
• діяльність яких має критично важливе значення для суспільства.
Крім того, законопроектом передбачається, що у разі прийняття рішення про зменшення у встановленому законодавством порядку частки корпоративних прав, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств та об’єднань, зазначених у додатку 2 до цього Закону, а також про перетворення державних комерційних та казенних підприємств, зазначених у цьому додатку, в акціонерні товариства, частка корпоративних прав, що належать державі у статутному капіталі таких товариств, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=4020&skl=10

У Верховній Раді розглянули Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб № 4555 від 29.12.2020 р.
Проектом акта передбачено урегулювання питання забезпечення права на отримання державної пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Законопроект прийнятий за основу 29.04 2021 року.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=4555&skl=10

Розширення кола осіб, які можуть претендувати на вступ на держслужбу.
У законодавстві з'явився цікавий законопроект, який стосується кола осіб, які можуть претендувати на вступ на держслужбу.
Верховна Рада вже розглянула законопроект законопроект № 4361 від.11.11.2020 р. «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо розширення кола осіб, які можуть претендувати на вступ на державну службу» удругому читанні та прийняли за основу 5 лютого 2021 року.
Не дивлячись на 40 пропозицій від суб'єктів права законодавчої ініціативи, в законопроекті збережено положення ухваленої в першому читанні редакції, відповідно до якої досвід заняття адвокатською, нотаріальною діяльністю, діяльністю арбітражних керуючих визнається загальною вимогою для осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, як альтернатива досвіду роботи на керівних посадах.
Комітет урахував пропозиції щодо доручення Уряду затвердити критерії, на підставі яких визначається відповідність досвіду кандидатів на посади державної служби вимогам, встановленим статтею 20 Закону «Про державну службу», щодо наявності досвіду роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також унормування питань оплати праці державних службовців Представництва Президента в АР Крим.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70400

До Верховної Ради надійшов на розгляд Проект Закону № 5446 від 29.04.2021 р. про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо розміру мінімальної пенсії за віком та у зв'язку з втратою годувальника.

Законопроектом передбачено збільшити мінімальну пенсію до розміру двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Автори Закону звертають увагу на те, що мінімальна пенсія зростає дуже повільно і не відповідає елементарним потребам людини.
З 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність дорівнюватиме 1934 грн. на місяць, мінімальна заробітна плата -6000 грн.
Тому пропонується збільшення мінімальної пенсії за віком на рівні 3868 грн. на місяць (якщо брати розрахунковий розмір 1934 грн.).
Шановні підписники, якщо ви згодні з такою думкою, запрошуємо проголосувати за цей закон за для того, щоб він мав великі шанси на реалізацію.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71812

Куріння тягне наслідки для здоров’я українців та серйозні захворювання, що приводять до скорочення населення України, так вважають автори законопроекту № 5435 від 28.04.2021 про відповідальність за куріння електронних сигарет у заборонених місцях.
Законопроектом № 5435 від 28.04.2021 пропонується внести зміни до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення аналогічних заходів щодо зменшення вживання тютюнових виробів також для електронних сигарет і тютюнових виробів для електричного нагрівання, попередження і зменшення їх шкідливого впливу на здоров'я населення шляхом посилення адміністративної відповідальності, встановлення заборони вживання електронних сигарет і тютюнових виробів для електричного нагрівання на рівні із традиційними тютюновими виробами.
Якщо законопроект буде прийнятий, за куріння електронних сигарет у заборонених місцях будуть притягати до відповідальності.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71780

Якщо проект Закону Закону № 5448 від 29.04.2021 р. про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" буде прийнятий Верховною Радою, у найближчий час, військовослужбовці будуть мати два вихідних та інші можливості.

Проєктом Закону України пропонується:
- упорядкувати питання щодо поширення дії Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” на військовослужбовців Служби безпеки України (застосувавши визначення, яке вживається з 2018 року у Законі України “Про Службу безпеки України”, згідно з яким Служба безпеки України – це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями);
- Встановити п’ятиденний робочий тижня з двома вихідними днями для всіх категорій військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби);
- урегулювати питання щодо медичного, продовольчого та речового забезпечення резервістів і військовозобов’язаних, призваних на збори;
- позачергове забезпечення місцевими радами дітей резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві місцями в дитячих закладах за місцем проживання;
- надання можливості військовослужбовцям на догляд за хворою дитиною віком до 14 років;
- урегулювати питання щодо громадянських прав і свобод військовослужбовців, зокрема щодо політичної неупередженості, а також визначити їхнє право на поширення інформації задля підвищення рівня захищеності національної (державної) безпеки та територіальної цілісності в умовах прогресивного розвитку глобалізаційних процесів і його впливу на інформаційну сферу держави.
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71814

У Верховній Раді вважають, що потрібно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині питання відповідальності за контрабанду товарів та недостовірного декларування товарів. У зв’язку з цим, на сайті Верховної Ради вже з’явився Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів 5420 від 23.04.2021.

Проект Закону передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новими статтями 201-2 "Контрабанда товарів", 201-3 "Контрабанда підакцизних товарів", 201-4 "Недостовірне декларування товарів".
Зокрема, пропонованою статтею 201-4 Кримінального кодексу України передбачається ввести кваліфікуючу ознаку такого кримінального правопорушення, як недостовірне декларування товарів, – сприяння у будь-якій формі службовою особою митного органу з використанням влади чи службового становища.
Водночас вказаною статтею пропонується звільняти особу, яка вчинила діяння, що призвели до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів у значних, великих та особливо великих розмірах від кримінальної відповідальності, якщо така особа до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила подвійний розмір несплаченого митного платежу.
Законопроектом також пропонуються коригуючі зміни до статті 201 "Контрабанда", статті 201-1 "Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України)" та статті 305 "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів" Кримінального кодексу України.
Крім того, законопроектом передбачаються зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюватимуть досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201-2, 201-3 та 201-4 Кримінального кодексу України.
Пропонується також визначити, що у разі якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 201-1, 201-2, 201-3, частиною четвертою статті 201-4 Кримінального кодексу України, встановлено, що вони вчинені службовою особою з використанням влади або службового становища, за наявності однієї з умов, визначених частиною п'ятою статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, такі кримінальні правопорушення розслідуватимуться детективами Національного антикорупційного бюро України.
Розділ XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України доповнюється положенням, відповідно до якого досудове розслідування вказаних кримінальних правопорушень здійснюватиметься слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, до початку функціонування Бюро економічної безпеки України.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71756

У Верховній Раді запропонували передбачити відповідальність за порушення законодавства про працевлаштування інвалідів. Відповідна пропозиція закріплена у Законі України № 5421 від 23.04.2021 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю»
Законопроектом передбачається доповнити Кодекс статтею у наступній редакції:
«Стаття 1656. Порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю
Відмова посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю; неподання посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами звітів про працевлаштування осіб з інвалідністю, використання не за цільовим призначенням наданих з Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю дотацій, компенсацій, позик, відшкодування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку осіб з інвалідністю, фінансової допомоги, -
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71758