У Парламенті зареєстрован законопроект № 5672-1 «Про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України».
Зазначений законопроект є альтернативним до законопроекту № 5672, яким передбачається внести зміни до Кримінального кодексу та доповнити Загальну частину КК розділом XV-1 «Політико-правове рішення», що передбачатиме статтю 108-1 з аналогічною назвою - «Політико-правове рішення». Проект № 5672 розроблено з метою забезпечення своєчасного й ефективного захисту прав людини, а також унеможливлення ухилення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини на тимчасово окупованій території України. Проектом запропоновано надати право Президенту ухвалювати політико-правове рішення як винятковий кримінально-правовий захід.
Метою альтернативного законопроекту № 5672-1 автор законодавчої ініціативи визначив забезпечення своєчасного й ефективного захисту прав людини - прискореного вирішення всіх критичних питань щодо прав та свобод громадян України, іноземців та осіб без громадянства та надання Президентові можливості ухвалювати Правильне рішення як винятковий кримінально-правовий захід. Також метою проекту закону є вирішення питання щодо притягнення до відповідальності за невиконання Правильного рішення та встановлення підслідності Національного антикорупційного бюро за цим кримінальним правопорушенням.
Проектом Закону передбачається внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, а саме:
1) доповнити Загальну частину КК розділом XV-1 «Правильне рішення», що передбачатиме статтю 108-1 з аналогічною назвою.
Згідно із зазначеною статтею Президент зможе ухвалювати Правильне рішення як винятковий управлінський захід, зокрема у формі кримінально-правового заходу.
Правильне рішення має своїм завданням правове забезпечення реалізації повноважень Президента, які прямо не визначені Конституцією, але є необхідними з огляду на політичну доцільність та запит суспільства на рішучі реформи та з інших питань.
Про ухвалення Правильного рішення Президент видає указ. Правильне рішення, ухвалене Президентом, є обов'язковим, остаточним і оскарженню не підлягає.
Правильне рішення є тимчасовим кримінально-правовим заходом. Норми, що його регулюють, підлягають скасуванню через 10 років, після припинення виконання повноважень чинним Президентом;
2) Особливу частину КК запропоновано доповнити новою статтею 344-1, що встановлює відповідальність за невиконання Правильного рішення.
Запропоновано закріпити, що невиконання або неналежне виконання громадянами України, іноземцями та особами без громадянства Правильного рішення карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років;
3) змінами до статті 216 КПК встановлюється підслідність НАБУ щодо розслідування кримінальних правопорушень за новою статтею 344-1 Кримінального кодексу.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72348

06.01.2021 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла Постанову № 15 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», якою визнала такими, що втратили чинність, низку своїх постанов, зокрема Постанови НКРЕКП № 218 від 11 березня 2010 року «Про затвердження тарифів на електричну енергію релігійних організацій»; від 23 квітня 2012 року № 498 «Про затвердження Порядку застосування тарифів на електроенергію»; від 26 лютого 2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню»; від 06 червня 2017 року № 746 «Про затвердження тарифів на електричну енергію, що відпускається юридичним особам, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб».
У зв'язку із такими змінами було скасовано пільгові тарифи на перші спожиті 100 кВт⋅год електроенергії для населення, а також для таких категорій споживачів:
- для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (діяв тариф 90 коп. кВт⋅год незалежно від обсягу споживання);
- для населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, та для населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних опалювальними електроустановками (діяв тариф 90 коп. кВт⋅год за обсяг, спожитий до 3000 кВт⋅год електроенергії на місяць у період з 01 жовтня по 30 квітня);
- для гуртожитків (діяв тариф 90 коп. кВт⋅год незалежно від обсягу споживання);
- для споживачів, які проживають в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій (діяв тариф у розмірі 70% від рівня ціни для відповідної категорії населення).
Разом з тим, в I кварталі 2021 р. було запроваджену компенсацію на оплату електричної енергії, спожиту, у зв’язку зі скасуванням окремих знижених тарифів деяким категоріям споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію) через скорочення на 1,4 млрд. грн. програми житлових субсидій, не можна назвати соціально справедливою, оскільки недофінансування субсидійної програми потягне за собою порушення прав та скорочення чисельності отримувачів житлових субсидій.
Оскільки фіксована ціна на електроенергію встановлена лише на перші 3 місяці 2021 року, в період наступного полювального періоду 2021 - 2022 рр. (з жовтня 2021 р. по березень 2022 р.) загальна вартість електроопалювання для населення суттєво зросте, що значно збільшить видатки населення на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначене, є неприпустимим в умовах різкого економічного спаду, а також продовження пандемії коронавірусної хвороби.
З огляду на це, а також керуючись основними засадами державної цінової політики у сфері комунальних послуг, зокрема принципом доступності цін і тарифів для споживачів та прозорості їх формування, з метою захисту населення від подальшого зростання вартості комунальних послуг, необхідно продовжити практику надання компенсації Міністерством соціальної політики України на оплату електричної енергії окремим категоріям населення, зокрема:
населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку опалювальними електроустановками;
населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання;
багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
Проектом Постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк розробити та визначити механізм запровадження надання компенсації на оплату електричної енергії, спожитої у IV кварталі 2021 року та I кварталі 2022 року, для громадян України, які проживають у будинках, обладнаних опалювальними електроустановками та/або негазифікованих будинках, на оплату послуг з постачання електричної енергії за обсяг, спожитий до 3000 кВт⋅год на місяць (включно).
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf351

У Раду внесли законопроект, яким пропонують заборонити продаж алкогольних напоїв та будь-яких видів сигарет в супермаркетах.
Законопроектом також пропонують перенести продажу в спеціалізовані торгові точки.
"Один з найавторитетніших медичних журналів The Lancet опублікував результати масштабного дослідження впливу алкоголю на здоров'я людини. Висновок досліджень - безпечної дози алкоголю не існує. Незалежно від кількості, вживання алкоголю негативно впливає на організм", - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Законопроет пропонують:
- заборонити продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, використовуваних в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння в приміщеннях торговельних організацій, які торгують продуктами харчування, товарами дитячого асортименту або спортивними товарами;
- продаж вищезгаданого може здійснюватися виключно в спеціалізованих стаціонарних торгових точках (магазинах), де інші товари, крім перерахованих, не продаються.
- за порушення заборони магазини, будуть платити штраф - 23 790 грн.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72573

У Верховній Раді на розгляді знаходиться законопроект про внесення змін до статті 625 Цивільного кодексу України щодо захисту прав споживачів комунальних послуг.
Основною метою законопроекту є забезпечення прав споживачів комунальних послуг (яким відповідно до законів України на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни вже заборонено нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги) шляхом встановлення заборони збільшення суми боргу на величину інфляції та на 3% від простроченої суми.

В частині другій статті 625 Цивільного кодексу України, законопроектом встановлюється виключення з загальної норми щодо зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми для споживачів комунальних послуг (індивідуальні та колективні споживачі), у яких є прострочена заборгованість за сплату комунальних послуг.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72477

Даний законопроект подано у зв’язку з розробленням проекту Закону України “Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю”, який обумовлений необхідністю законодавчого регулювання відносин, що виникають при реалізації права кожної людини на життя та захист від злочинних посягань, права на недоторканність та безпеку людини, її життя, здоров'я, честі та гідності, принципу рівності конституційних прав і свобод громадян та непорушності права приватної власності; визначає перелік повноважень органів державної влади та управління у сфері обігу зброї та боєприпасів; а також на виконання вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін” від 19 травня 2020 року № 619-IX, що набрав чинності 11 червня 2020 року.
Проект Закону розроблено з метою унормування положень Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до положень законопроекту “Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю”, яким законодавчо врегульовується право громадян на самозахист та відносини, що виникають у сфері обороту в Україні цивільної вогнепальної зброї, набоїв, а також конструктивно схожих зі зброєю та набоями виробів.
Даним законопроектом передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України в частині уточнення меж необхідної оборони та встановлення відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, набоями або вибуховими речовинами.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення запропонованими змінами:
 передбачається позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові - права на користування цивільною зброєю та набоями;
 виключаються застарілі радянські норми, відповідно до яких забороняється застосовувати позбавлення права полювання, конфіскацію вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і набоїв до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування;
 збільшуються розміри штрафів за правопорушення у сфері обороту цивільної вогнепальної зброї;
 встановлюються вимоги до проведення огляду особи, яка здійснює транспортування або носіння цивільної вогнепальної зброї на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо її перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
 дається визначення нетверезому стану.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72483

В України набуло загрозливого поширення факти незаконного виселення, які здійснюються колекторськими фірмами з залученням до цих дій значної кількості осіб, які діють за попередньою змовою та застосовують до потерпілих насильство.
У зв'язку з тим, народні депутати надали до Верховної Ради законопроект № 4333 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне виселення з житла» з приводу цього питання.
В Україні є непоодинокі факти вчинення таких протиправних дій за участю службових осіб.
Наведене свідчить про підвищену суспільну небезпеку таких злочинних дій.
У зв’язку з чим, виникла об’єктивна необхідність у встановлені кримінальної відповідальності за вчинення цих протиправних дій дій за такими кваліфікуючими ознаками як: вчинені за попередньою змовою групою осіб або службовою особою чи із застосуванням насильства.
Законопроект спрямований на удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному виселенню з житла.
Криміналізація вказаних вище дій і передбачення за них більш суворого виду кримінальної відповідальності вбачається об’єктивно необхідним заходом для підвищення ефективності правових механізмів протидії таки злочинам, у тому числі загальної превенції.
Проектом передбачається внесення змін до статті 162 (Порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України, а саме пропонується змінити редакцію частини першої цієї статті та доповнити її новими частинами третьою і четвертою, передбачивши посилення кримінальної відповідальності за незаконне виселення із житла та вчинення таких дій за кваліфікуючими ознаками.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70361

З метою недопущення подальшого поглиблення антисоціальних заходів у Верховну раду надійшов альтернативний законопроект, яким передбачено відновлення пільг з проїзду для зазначених осіб, а також скасування норм про обмеження надання пільг рівнем доходу.

На відміну від урядового законопроекту № 5651 альтернативним проектом пропонується:
1) на законодавчому рівні відновити скасовані та обмежені пільги з проїзду осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, дітей які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни, сімей ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, ветеранів праці, осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, жертв нацистських переслідувань та їх сімей, дітей війни, учнів, вихованців, студентів із багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу;
2) скасувати норми про обмеження пільг рівнем доходу, які сьогодні встановлені для учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, колишніх в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, дружин (чоловіків) померлих жертв нацистських переслідувань, багатодітних і прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72362

У Верховній Раді України зареєстрували проект Закону №5717 «Про внесення змін до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» щодо відповідальності юридичних осіб».
Що чекають від законопроекту?
Закріплення на законодавчому рівні можливості запровадження існуючих міжнародних стандартів відповідальності юридичних осіб, які є власниками транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), шляхом внесення змін до основних положень КУпАП.
Що пропонують?
Виключити статті 14-2 та 14-3 КУпАП, якими передбачено відповідальність керівників юридичних осіб, а не безпосередніх власників таких транспортних засобів.
Автори законопроекту вважають, що прийняття законопроекту сприятиме належному функціонування системи адміністративної відповідальності безпосередньо власників транспортних засобів – юридичних осіб.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72380

У Верховній раді розглядається законопроект, який стосується кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочин у стані психічного розладу або під дією психоактивних речовин та питання їх реабілітації.
Основою такого підходу є те, що застосування до них будь-яких альтернативних позбавленню волі заходів кримінально-правового впливу може відбуватися із одночасним застосуванням, за згодою правопорушника, заходів медичної реабілітації. При цьому, ухилення від проходження такої реабілітаціє призводить до скасування відповідної альтернативи і застосування до особи покарання.
Опираючись на передовий іноземний досвід і переслідуючи інтереси нашої держави, підготовлено даний законопроєкт, який, з однієї сторони, впроваджує особливості застосування кримінальної відповідальності до осудних осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у зв’язку із наявністю у них розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин. А з іншої сторони, є поштовхом для розвитку в Україні ефективних державних і місцевих програм реабілітації осіб з такими видами розладів, а також профілактики таких розладів серед дітей.
Проєкт закону, передусім, має на меті запровадити ефективні кримінально-правові та кримінально-процесуальні механізми, які дозолять знизити рівень злочинності в державі, обумовленої психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин; вчинення нових кримінальних правопорушень відповідною категорією осіб.
Крім того, законопроект закладає основи для розвитку в Україні якісної медичної (медико-психологічної) реабілітації осіб із наявністю розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, яка буде здійснюватися на конкурентних засадах суб’єктами різної форми власності, що у підсумку, дозолить нівелювати негативну практику порушення прав людини для осіб із залежністю.
Також, законопроєкт вдосконалює окремі положення щодо процедури госпіталізації осіб з психічними розладами та застосування до них запобіжного заходу під час кримінального провадження.

У даній сфері правового регулювання діють Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, закони України «Про психіатричну допомогу», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про Національну поліцію», «Про пробацію», «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та інші нормативно-правові акти.

Законопроектом пропонується зміни до:
1) Кримінального кодексу України (ст.ст. 44, 47-1, 73-1, 74, 76, 79-1, 97, 104, 105, 309), якими:
- виокремлено категорію осудних осіб - особи, які вчинили кримінальне правопорушення у зв’язку із наявністю у них розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин»;
- передбачено, що такі особи можуть набувати права на звільнення їх від кримінальної відповідальності, покарання чи його відбування виключно за наявності двох умов:
- по-перше - дотримані загальні для всіх категорій правопорушників умови та підстави застосування відповідного виду звільнення (тобто, набуто право на звільнення на загальних підставах),
- по-друге - ними надано згоду на проходження реабілітації у спеціалізованому закладі, що має право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров’я.
Таким чином, під загрозою реального відбування покарання такі особи умотивовуються на проходження реабілітації для осіб, які мають розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, що, у підсумку, створює умови для зниження ризику вчинення ними нових кримінальних правопорушень у зв’язку із наявним розладом;
- забезпечено суворий державний нагляд за процесом реабілітації, здійснення якого покладено на орган пробації. При цьому, у випадку недотримання винною особою взятого на себе зобов’язання суд притягує таку особу до кримінальної відповідальності, направляє на відбування призначеного покарання;
- зазначено, що реабілітація здійснюється безоплатно та відповідно до індивідуального реабілітаційного плану. Строк реабілітації визначається лікарем, але, для потреб кримінальної юстиції, не може бути меншим 3 або 6 місяців і довшим за іспитовий строк встановлений судом – 1-3 роки (якщо останній встановлювався);
- передбачено, що у випадку застосування до вказаної категорії осіб покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, судом покладається на них обов’язок пройти протягом 30 днів з дня набрання чинності обвинувальним вироком психологічного консультування щодо реабілітації. За непроходження такого консультування особа може бути притягнута до адміністративно відповідальності;
- забезпечено можливість застосування заходів реабілітації до неповнолітніх (за їх згодою), які вчинили кримінальне правопорушення у зв’язку із наявністю у них розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин;
- пропонується інші правки, спрямовані на імплементацію зазначеного вище.

2) Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 181, 194, 213-1 – 213-4, 289-1, 309, 508), якими:
- передбачено підстави та порядок психіатричного огляду підозрюваного, обвинуваченого з метою встановлення наявності чи відсутності у нього розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, у тому числі в примусовому порядку на підставі рішення слідчого судді, суду;
- забезпечено можливість перебувати підозрюваного, обвинуваченого під домашнім арештом у закладі проходження ним реабілітації;
- внесено технічну правку на усунення практичної проблеми щодо застосування ст. 508 (Запобіжні заходи) до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування;
- пропоновані інші зміни процедурного характеру, необхідні для забезпечення застосування пропонованих норм Кримінального кодексу України.

3) Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 44-1), якими:
- запроваджено адміністративну відповідальність за недотримання покладеного судом обов’язку стосовно проходження психологічного консультування щодо проходження реабілітації або непроходження такого консультування за направленням поліцейського (зробленого в межах заходів поліцейського піклування).

4) Закону України «Про пробацію» (ст.ст. 2, 4, 6, 7, 10, 13-1, 14, 18), якими, у зв’язку із пропонованими змінами до Кримінального кодексу України, доповнені повноваження органу пробації щодо здійснення нагляду за місцем лікування особи та проходження нею реабілітації відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, а також контролю щодо виконання засудженими до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, покладеного на них обов’язку проходження психологічного консультування щодо проходження реабілітації відповідно до індивідуального реабілітаційного плану.

5) законів України «Про поліцію» (ст. 41) та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (ст.ст. 1, 12, 14 – 21), якими:
- розширено можливості поліції щодо здійснення заходів поліцейського піклування стосовно осіб, які мають ознаки розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин;
- пропоновані технічні правки щодо вживаної термінології.

6) законів України «Про охорону дитинства» (ст.ст. 1, 6, 23-1, 34), «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», якими:
- доповнено поняття «дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах», такими обставинами як психічний стан, що зумовлює суїцидальну поведінку; розлад психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин;
- наголошено на обов’язку держави вживати заходів щодо профілактики серед дітей суїцидальної поведінки, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, патологічних пристрастей до азартної гри;
- передбачається, що виявлення дітей, які мають суїцидальну поведінку, розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, організація надання таким дітям медичної, психологічної, соціальної допомоги здійснюються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

7) Закону України «Про психіатричну допомогу» (ст. ст. 1, 5, 11, 11-1, 12, 14, 16), якими:
- передбачено принцип надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я особам із розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин на безоплатній основі (за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів);
- узгоджено норми Закону з пропонованими положеннями до Кримінального процесуального кодексу України щодо проходження психіатричного огляду підозрюваним, обвинуваченим;
- пропоновані правки на вдосконалення процедурних питань госпіталізації, а також технічні правки щодо вживаної термінології та інші неконцептуальні правки.

8) Закону України «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я» (ст.ст. 1, 3, 9, 10, 11, 20, 23-1), які спрямовані на забезпечення реалізації на практиці положень законопроекту щодо проходження особами, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, реабілітації у спеціалізованому закладі, що має право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров’я.

9) Кримінального-виконавчого кодексу України (ст.ст. 8, 101), якими пропоновано технічні правки щодо вживаної термінології.

10) Цивільного процесуального кодексу України (ст. 342), які усувають прогалину щодо прямого визначення у рішенні суду закладу з надання психіатричної допомоги.

Реалізація запропонованих змін потребуватиме перегляду засад фінансування з Державного бюджету України та місцевих бюджетів, тому законопроєктом в прикінцевих положеннях доручається Кабінету Міністрів України внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення фінансування відповідних видатків.

Прийняття запропонованих змін сприятиме зниженню рівня окремих видів рецидивної злочинності, наблизить українське законодавство до міжнародних стандартів в сфері наркополітики, сприятиме повноті виконання Україною свої міжнародно-правових зобов’язань щодо зменшення попиту на наркотичні засоби, боротьбу з наслідками для здоров’я та соціальними наслідками наркозалежності.
Законопроект важливий, пропонуємо прийняти участь у голосуванні.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72374

На розгляд у Верховну Раду надійшов законопроект № 5686 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування безоплатної передачі транспортних та інших засобів, затриманих митними органами і конфіскованих в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям.
Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування безоплатну передачу транспортних та інших засобів, затриманих митними органами і конфіскованих в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям.

Відповідно до пункту 5 статті 197 Податкового кодексу України, звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI цього Кодексу (а саме, згідно статті 215.1. - до підакцизних товарів належать: - автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів).
Пунктом 3 статті 213 Податкового кодексу України, яким визначаються випадки звільнення від оподаткування акцизним податком, не містить операцій з безоплатної передачі автомобілів закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям.
Таким чином, оподаткування безоплатної передачі підакцизних товарів здійснюється на загальних підставах, тобто зі сплатою усіх належних податків і зборів.
У зв’язку з цим, автори законопроекту вважать, що необхідно внести зміни з приводу цього та прийняти законопроект № 5686 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування безоплатної передачі транспортних та інших засобів, затриманих митними органами і конфіскованих в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72313

Нагадаємо, що Україна перша країна у світі, яка створила державний додаток, який дозволяє пред’являти паспорт у електронному вигляді замість звичайного паперового або у вигляді ID картки. У продовж реалізації ідеї діджіталізації країни, надійшла пропозиція розглянути законопроект № 5694 від 23.06.2021 про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо вдосконалення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення ветерана.

Проект Закону розроблено з метою закріплення на законодавчому рівні можливість використання громадянами України відображення в електронній формі інформації, що міститься у посвідченні ветерана війни, постраждалого учасника Революції Гідності, особи, на яку поширюється чинність цього Закону (е-Посвідчення ветерана) та налагодження автоматизованого інформаційного обміну між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.
Автори законопроекту вважають, що його прийняття забезпечить можливість безперешкодного використання громадянами України е-Посвідчення ветерана та створить правові підстави налагодження автоматизованого інформаційного обміну між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72334

Верховна Рада знову буде розглядати питання про вогнепальну зброю. Тепер на розгляді новий законопроект № 5708 від 25.06.2021 р. «Про право на цивільну вогнепальну зброю».

У зазначеному законопроекті пропонується:
- визначити поняття права власності на цивільну вогнепальну зброю;
- визначити умови та порядок отримання громадянами України та юридичними особами документів про право власності на цивільну вогнепальну зброю;
- здійснити класифікацію цивільної вогнепальної зброї;
- розробити порядок видачі медичного заключення (висновку) про відсутність медичних протипоказань, які перешкоджають отриманню документу на цивільну вогнепальну зброю, який передбачає створення спеціальної інформаційно-довідкової системи з провадженням кваліфікованого електронного підпису особи, яка сформувала висновок;
- розробити порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї;
- визначити повноваження суб’єктів єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї;
- визначити загальні засади цивільного обігу (обороту) вогнепальної зброї та боєприпасів;
- визначити загальні засади здійснення права і виконання обов’язків власників цивільної вогнепальної зброї;
- встановити порядок отримання права на цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси;
- визначити порядок страхування цивільної відповідальності власників цивільної вогнепальної зброї;
- передбачити обмеження щодо права на цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси
- передбачити використання цивільної вогнепальної зброї для самозахисту;
- визначити поняття зон вільних від зброї;
- прописати основи господарської діяльності у сфері обігу (обороту) цивільної вогнепальної зброї і боєприпасів;
- визначити загальні засади володіння та користування цивільною вогнепальною зброєю і боєприпасами іноземцями та особами без громадянства на території України.
- врегулювати тимчасове ввезення цивільної вогнепальної зброї і боєприпасів на територію України, тимчасове вивезення цивільної зброї і боєприпасів з території України
- передбачити державний контроль у сфері обігу цивільної вогнепальної зброї;
- внести зміни до чинного законодавства у зв’язку із прийняттям цього закону.
Цей законопроект, лібералізуючи з одного боку обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні, одночасно посилює відповідальність за її незаконне використання.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72360

У Верховній Раді на розгляд надійшов цікавий законопроект, який захищає найманих працівників для виконання домашньої роботи по господарству та інше у роботодавця.
Законопроектом передбачено доповнення КЗпП новою главою ХІ-А
«Регулювання праці домашніх працівників», що складається з шести нових статей, якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.
Враховуючи особливості виконання трудових обов’язків, що зазвичай здійснюються безпосередньо на території житла роботодавця, проєктом акта передбачено надання додаткових прав та гарантій для домашніх працівників, які проживають у домашньому господарстві, передбачається можливість закріплення в трудовому договорі з домашнім працівником надання йому житла, вводиться гарантія щодо заборони роботодавцю самостійно проводити відрахування із заробітної плати в рахунок плати за користування таким житлом. Окремо передбачено законодавчу гарантію домашньому працівникові щодо необхідності забезпечення поваги до його честі, гідності та недоторканності особистого життя. При цьому роботодавцю надано гарантію щодо заборони для домашнього працівника розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відома домашньому працівнику і зв’язку з виконанням ним своїх трудових обов’язків та проживанням у домашньому господарстві.
Законопроектом окремо врегульовано робочий час та час відпочинку домашніх працівників: передбачено альтернативні варіанти вибору системи обліку робочого часу, закріплено гарантії щодо використання праці домашніх працівників при надурочних роботах, передбачено гарантії домашніх працівників при залученні до чергування та при супроводженні членів домашнього господарства на їх відпочинку. А також, законопроект передбачає звільнення роботодавців домашніх працівників від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та передбачити добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Прийняття законопроекту забезпечить врегулювання питання неофіційної зайнятості домашніх працівників, створить належну нормативно-правову базу для офіційного працевлаштування даної категорії осіб, дозволить врахувати всю специфіку та особливості умов праці домашніх працівників, підвищить рівень соціальної захищеності даної категорії населення, а також створить всі умови для ратифікації Конвенції № 189.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72335

Кабінетом Міністрів України подано на розгляд Парламенту проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини" (реєстр. № 5585).
Проектом передбачається підвищення з 01.01.2022 розміру державної допомоги при народженні дитини до 50 000 гривень. Чинними положеннями закону розмір допомоги передбачено в обсязі 41280 гривень.
Виплата допомоги проводитиметься одноразово у розмірі 25 відсотків загального розміру допомоги, решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2023 і в подальшому щороку з 1 січня передбачається збільшення розміру допомоги при народженні дитини на прогнозний показник зростання індексу споживчих цін (грудень порівняно з груднем попереднього року), який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Запропонований Урядом у проекті реєстр. № 5585 підхід щодо збільшення допомоги лише на 8 720 грн. є абсолютно неспівмірним з тими, розмірами допомоги, які у 2014 році були скасовані у неконституційний спосіб.
Так, відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було внесені зміни, якими, зокрема:
1) скасовано допомогу у підвищеному розмірі при народженні другої та третьої дитини;
2) повністю скасовано допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За своєю суттю цей закон мав би носити тимчасовий характер для подолання фінансової кризи, проте, його положення діють по сьогоднішній день, а сім'ї з дітьми та майбутні батьки на роки втратили право на нормальну і адекватну допомогу від держави.
Законопроект 5585-3 від 14.06.2021 пропонує відновлення раніше скасованих допомоги при народженні дитини у підвищеному розмірі при народженні другої та третьої дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На відміну від урядового проекту реєстр. № 5585 альтернативним законопроектом пропонується:
1) встановити допомогу при народженні першої дитини на рівні 50 прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років;
2) відновити скасовану з 1 липня 2014 року допомогу при народженні 2 і 3 дитини і встановити її відповідно на рівні 70 і 120 прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років;
3) відновити скасовану з 1 липня 2014 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановивши її гарантований розмір на рівні 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років;
4) не передбачати індексацію допомоги на прогнозний показник зростання індексу споживчих цін, оскільки у цьому немає потреби у зв'язку із встановленням допомоги в розмірах, залежних від прожиткового мінімуму, який щороку збільшується на рівень не нижче інфляції та підвищується кілька разів протягом бюджетного року.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72214

Народними депутатами України розроблено проект закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори".
Законопроектом також пропонується заборонити на 5 років імпорт рослин роду коноплі (Cannabis) та сировини для виготовлення готових для медичного застосування засобів із цих рослин, оскільки в Україні вітчизняні аграрії спроможні забезпечити вітчизняних виробників лікарських засобів, наркотичних засобів, психотропних речовин власною сировиною із рослин роду коноплі (Cannabis), а також передбачається імпорт вироблених (виготовлених) із рослин роду коноплі (Cannabis) лікарських засобів здійснювати в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України у встановленому законом порядку.
З метою реалізації цілей та завдань законопроекту пропонується внести зміни до статей 5, 6, 7, 15, 16, 17, 20, 21, 25 та 27 Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” щодо забезпечення можливості культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виготовлення чи виробництва лікарських засобів (наркотичних засобів, психотропних речовин), використання рослин роду коноплі (Cannabis) в промислових, наукових і медичних цілях та впорядкування інструментів контролю за їх обігом.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72291

Проєкт Закону України «Про примусове виконання рішень» визначає загальні засади та порядок здійснення примусового виконання рішень, а також правовий статус, завдання та основи організації і діяльності суб’єктів примусового виконання рішень.
Новації, передбачені проєктом Закону, умовно поділяються за наступними напрямами:
1) розширення повноважень приватних виконавців та полегшення доступу до професії приватного виконавця для збільшення їх загальної кількості, розширення повноважень помічника приватного викоанвця;
2) цифровізація процесу примусового виконання рішень;
3) визначення особливостей виконання окремих категорій рішень;
4) нові підходи до звернення стягнення на майно боржника, визначення особливостей звернення стягнення на окремі види майна.
Так, для полегшення доступу до професії приватного виконавця та збільшення їх загальної кількості передбачається шляхом запровадження початкової підготовки (проходження навчання та стажування особи, яка має намір здійснювати діяльність приватного виконавця, після складання кваліфікаційного іспиту (стаття 22); скорочення з шести місяців до трьох терміну, після закінчення якого особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, матиме право скласти його повторно (статті 21).
Також пропонується ввести уніфіковане поняття виконавчої санкції, що по суті є чинним виконавчим збором, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби та винагородою приватного виконавця за примусове виконання рішення приватним виконавцем.
Щодо цифровізації процесу примусового виконання рішень передбачається розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження (зокрема щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками та іншими фінансовими установами; формування відомостей, необхідних для обрахування розмірів винагороди державних виконавців; автоматизація інших процесів діяльності органів органів державної виконавчої служби та приватних виконавців для здійснення виконавчого провадження).
З метою оптимізації роботи виконавців, а також визначення єдиного механізму перевірки державними органами, органами місцевого самоврядування, нотаріусами, іншими суб’єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, а також торговцями цінними паперами, відомостей про боржника (у разі звернення особи за вчиненням дії щодо майна, що належить боржнику) проєктом Закону удосконалено проведення перевірки відомостей Єдиного реєстру боржників та повідомлення про це виконавців.
Крім того, проєктом Закону визначається порядок виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника різними виконавцями. Так, виконання кількох рішень щодо одного боржника здійснюватиметься у зведеному виконавчому провадженні (при відкритті виконавчого провадження виконавець (як державний так і приватний) зобов’язаний буде перевірити за даними автоматизованої системи виконавчого провадження наявність або відсутність іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо боржника стосовно якого відкрито виконавче провадження та у разі встановлення наявності відкритого виконавчого провадження щодо відповідного боржника, виконавець у день відкриття виконавчого провадження, зобов’язаний винести постанову про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, а у разі виявлення зведеного виконавчого провадження, – постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження).
Реалізація майна боржника у зведеному виконавчому провадженні здійснюється виконавцем, який першим провів опис та арешт такого майна.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72223

17 червня Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу законопроект № 5495 «Про особливості надання електронних публічних послуг». У найближчий час більше не знадобиться ходити по довідки, стояти в чергах та робити ксерокопії для надання документів у державні органи. Держоргани в Україні не зможуть вимагати паперові документи, довідки та посвідчення, якщо інформація є в державних реєстрах. Вся інформація буде генеруватись на порталі чи в застосунку Дія.
В Україні прискорюється цифровізація та перетворюється країна на цифрову державу. Україна вже стала державою з першими у світі офіційними електронними паспортами та найшвидшою реєстрацією бізнесу. Далі поступово планується перенесення всіх державних процесів в екосистему Дії. Отримати будь-яку довідку, підписати або згенерувати документи, скористатися держпослугами можна буде онлайн у Дії.
Згідно із законопроектом якщо закон для отримання публічної послуги вимагає подання документів та/або інформації, що міститься в національних електронних інформаційних ресурсах, такі документи та/або інформація не подаються, а у заяві (зверненні, запиті) про надання публічної послуги вказуються відомості, необхідні для надання публічної послуги.
У такому випадку документи та/або інформація, необхідні для надання відповідної публічної послуги, отримуються суб'єктом надання публічної послуги без участі суб'єкта звернення на підставі поданих у заяві (зверненні, запиті) відомостей шляхом доступу суб'єкта надання публічної послуги до відповідних національних електронних інформаційних ресурсів або в автоматичному режимі у порядку електронної інформаційної взаємодії національних електронних інформаційних ресурсів через систему електронної взаємодії цих ресурсів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
Якщо закон для отримання публічної послуги вимагає подання документів та/або інформації, що не міститься в національних електронних інформаційних ресурсах, але видані/створені або перебувають у володінні та/або розпорядженні суб'єкта надання публічної послуги, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, такі документи та/або інформація не подаються, а у заяві (зверненні, запиті) про надання публічної послуги вказуються відомості, необхідні для надання публічної послуги, або до такої заяви додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення.
У такому випадку суб'єкт надання публічної послуги або програмні засоби відповідного національного електронного інформаційного ресурсу в автоматичному режимі надсилають до суб'єкта, який видав документ (правонаступнику або в разі його відсутності суб'єкту, який забезпечує надання відповідної публічної послуги, відповідному державному нотаріальному архіву), запит щодо підтвердження видачі такого документа та/або достовірності відомостей через систему електронної взаємодії електронних ресурсів.
Держателі національних електронних інформаційних ресурсів зобов'язані забезпечити доступ суб'єктів надання публічних послуг до документів та/або інформації, необхідної для надання відповідної публічної послуги, яка міститься у відповідних національних електронних інформаційних ресурсах.
Якщо закон для отримання публічної послуги вимагає особистого подання суб'єктом звернення заяви (звернення, запиту) та документів в паперовій формі, належним дотриманням цієї вимоги для надання електронних публічних послуг вважається подання таких документів з використанням відповідних національних електронних інформаційних ресурсів, оформлених відповідно до вимог законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сфері електронних довірчих послуг.
Перевірку цивільної правоздатності та дієздатності фізособи - громадянина України, яка народилась на території України, при наданні електронної публічної послуги здійснюватимуть шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або з Єдиного державного демографічного реєстру.
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71906

До Верховної Ради надійшла пропозиція передбачити кримінальну відповідальність за наругу над державною мовою. Автори законопроекту № 5670 від 17.06.2021 р. Проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту української мови як державної роз’яснюють, що для громадян України, які мають право голосу і право бути обраними, користуються пільгами, можуть обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування повага до української мови є обов’язковою. А випадки наруги над державною мовою, залежно від наслідків, повинні призводити до відповідальності, зокрема і кримінальної.
Законопроектом пропонується:

1) захист державного статусу української мови від публічної наруги;

2) притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили публічну наругу над українською мовою як державною;

3) посилення протидії пропаганді проти української мови.
Законом пропонується ввести, як вид покарання за наругу над українською мовою, позбавлення права обіймати або займатися певною діяльністю на строк до двох років.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72265

У Верховній Раді на розгляді знаходиться законопроект України "Про антидопінгову діяльність у спорті", який розроблений з метою створення умов для забезпечення виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті.
Законопроектом пропонується:
- розробити новий Закон України "Про антидопінгову діяльність у спорті", враховуючи положення Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті, а Закон України "Про антидопінговий контроль у спорті" визнати таким, що втратив чинність;
- розширити та уточнити терміни з антидопінгової діяльності, визначити статус Національного антидопінгового центру як спеціалізованої державної установи, що організовує та здійснює допінг-контроль у спорті;
- визначити основні положення щодо діяльності Наглядової ради антидопінгового контролю;
- визначити напрями державної та регіональної політики із запобігання допінгу у спорті та зобов'язання громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості;
- визначити основний порядок організації допінг-контролю;
- утворити Дисциплінарну антидопінгову комісію та Апеляційну антидопінгову комісію, Номінаційний та терапевтичний комітет і визначити порядок їх роботи;
- забезпечити діяльність лабораторії антидопінгового контролю.
Для реалізації цього законопроекту знадобиться спеціальне обладнання, яке планують придбати протягом трьох-чотирьох років поступово. Це найбільш затратна частина реалізації законопроекту.
Також придбання додаткового обладнання дасть можливість здійснювати аналіз біологічно активних добавок та спортивного харчування шляхом надання платних послуг, що дозволить залучити позабюджетні кошти і в результаті чого будуть зменшені витрати на обслуговування наявного обладнання та його модернізацію.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=5099&skl=10

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону, який має на меті запровадження в Україні інституту громадського нагляду за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Мова йде про проект Закону України «Про громадський нагляд» №5621.
Під громадським наглядом пропонується визначити суспільну діяльність громадських об’єднань, предметом якої є здійснення нагляду за відповідністю діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб Конституції України, законам України, іншим нормативно-правовим актам та за дотриманням ними державної дисципліни.
Проект закону містить положення, якими врегульовуються такі питання:
1. Суб’єктами громадського нагляду визнаються зареєстровані в установленому законом порядку громадські об’єднання.
2. Для проведення нагляду суб’єкти у своєму складі повинні мати не менше двох громадських експертів або можуть утворювати профільні структурні підрозділи. Громадським експертом визнається особа, призначена керівним органом суб’єкта громадського нагляду, на яку покладаються обов’язки з організації та забезпечення проведення громадського нагляду.
3️. До основних прав суб’єктів віднесено здійснення громадського нагляду:
- за дотриманням Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів та державної дисципліни об’єктами громадського нагляду;
- за виконанням державних цільових програм та виконанням суспільно важливих рішень, прийнятих об’єктами громадського нагляду;
- за збереженням та ефективним використанням державної і комунальної власності, недопущенням проявів бюрократизму.

4️. Проектом визначаються заходи громадського нагляду:
- аналітичні і моніторингові дослідження діяльності об’єктів громадського нагляду;
- громадська експертиза;
- перевірка.
5️. Визначається, що суб’єкти громадського нагляду мають право видавати акти реагування щодо порушень законодавства та державної дисципліни об’єктами такого нагляду, до яких віднесено висновок громадської експертизи та акт перевірки.
6️. Об’єкти громадського нагляду зобов’язані розглядати акти реагування суб’єктів, усувати виявлені недоліки і порушення та повідомляти про результати їх розгляду.
7️. Встановлюються положення про захист прав органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при проведенні громадського нагляду та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дій суб’єктів нагляду, визнаних в судовому порядку неправомірними.
8️. Передбачено також інші положення про:
- власність і фінансову основу діяльності суб’єктів громадського нагляду;
- міжнародне співробітництво у цій сфері.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72142

Комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано), № 5248.
Проект спрямований на усунення прогалин та удосконалення окремих норм земельного, цивільного законодавства та законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, які регулюють перехід прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку, на якій воно розташовано. Після вивчення законопроекту Комітетом ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект № 5248 за основу і в цілому як Закон.
Якщо вас цікавить вказаний законопроект, ви можете взяти участь в його реалізації або ні, проголосувавши за нього на нашому сайті.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71410

Народні депутати прийняли в першому читанні за основу законопроект № 4634 "Про внесення змін до статті 367 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за службову недбалість, якщо вона спричинила загибель людини".
Відповідальність за службову недбалість буде посилена.
Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за службову недбалість, якщо вона спричинила смерть людини.
Проектом пропонується статтю 367 «Службова недбалість» Кримінального кодексу доповнити частиною третьою, в якій передбачити кримінальну відповідальність за діяння, визначене частиною першою цієї статті, якщо воно спричинило загибель людини.
Згідно законопроекту, відповідальність пропонується у форматі позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70888

2 червня, Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 3515 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення".
Законом пропонується змінити визначення прожиткового мінімуму, встановивши, що це прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству. Визначати розмір прожиткового мінімуму пропонується в розрахунку на одну особу.
Планується, що прожитковий мінімум має встановлюватися у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року. Відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати має становити не менше:
у 2021 році - 40 відсотків;
у 2022 році - 41 відсотків;
у 2023 році - 42 відсотків;
у 2024 році - 43 відсотків;
у 2025 році - 44 відсотків;
у 2026 році - 45 відсотків;
у 2027 році - 46 відсотків;
у 2028 році - 47 відсотків;
у 2029 році - 48 відсотків;
у 2030 році - 49 відсотків;
у 2031 році - 50 відсотків.

Крім того пропонується змінити підходи до встановлення розмірів посадових окладів, а саме не в залежності від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який передбачається затверджувати законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Для визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення планується застосовувати розрахункову одиницю, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=3515&skl=10

У Верховну Раду на розгляд надійшов Проект Закону Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть потерпілого № 5527 від 20.05.2021 року.
Нещодавно народні депутати вносили зміни щодо відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння але результатів, на їх погляд, це не принесло.
У зв'язку з цим, у новому законопроекті пропонуються доповнити статтю 286-1 КК України ще однією частиною. Якщо водій на підпитку чи в стані наркотичного сп’яніння спричинить смерть хоча б одній людині, то на нього чекатиме від 12 років позбавлення волі до довічного ув'язнення.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71984

26 травня Верховна рада ухвалила Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення дітей № 5580.
Законопроект містить нові норми усиновлення, опіки та піклування.
Необхідність законопроекту полягає в забезпеченні інтересів дитини, прозорості усиновлення та недопущення порушення прав дітей під час усиновлення.

Законопроект передбачає:
• законодавче закріплення обов'язковості письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді судом справ про усиновлення;
• надання згоди органом опіки та піклування на усиновлення дитини, народженої малолітньою або неповнолітньою особою, яка є дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, і в неї немає піклувальника або у разі конфлікту інтересів між ними;
• встановлення максимальної різниці у віці між усиновлювачем і дитиною, що не може перевищувати 45 років, оскільки батьки мають бути здатними повною мірою забезпечувати потреби дитини у розвитку, догляді, вихованні та спроможними надати дитині необхідну допомогу чи підтримку до досягнення нею повноліття;
• запровадження обов'язкового навчання для кандидатів в усиновлювачі, оскільки понад 90 % громадян, які виявили бажання усиновити дитину, не мають досвіду виховання дітей і часто бувають не готовими до прийняття у свою сім'ю дитини з усіма її особливостями та проблемами, що призводить до труднощів у стосунках після усиновлення;
• віднесення до осіб, які не можуть бути усиновлювачами, громадян, що перебувають на профілактичному обліку в органах Нацполіції як кривдники (за скоєння домашнього насильства);
• забезпечення права осіб з інвалідністю бути усиновлювачами, якщо за результатами медико-соціальної експертизи їхня хвороба не буде перешкоджати їм виконувати батьківські обов'язки;
• узгодження норми щодо надання згоди на усиновлення дитини батьками з вимогами Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), відповідно до якої мати може надати згоду на усиновлення дитини через шість тижнів після її народження;
• забезпечення врахування думки малолітніх матері чи батька при вирішенні питання усиновлення їхньої дитини (зараз - згода тільки неповнолітніх (після 14 років);
• вдосконалення процедур зміни прізвища, імені та по батькові особи, яку усиновлено, залежно від того, хто є усиновлювачем (одна особа, подружжя з різними прізвищами);
• вдосконалення нагляду і контролю за умовами проживання та виховання усиновлених дітей у разі зміни місця проживання шляхом запровадження обов'язку усиновлювачів повідомити про це орган опіки та піклування або стати на консульський облік у разі усиновлення дитини іноземними громадянами.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72067