Законопроєкт спрямований на посилення захисту журналістської діяльності від різноманітних видів перешкоджання, застосування погроз або насильства, протиправного позбавлення волі у зв’язку із здійсненням журналістами законної професійної діяльності.
Даним законопроєктом пропонується уточнити перелік дій, що є правопорушенням, та збільшити санкції у статті 171 Кримінального кодексу України, внести зміни до статті 3451 Кримінального кодексу України з метою встановлення покарання не тільки за погрозу насильством щодо журналіста, а також за вчинення насильства в іншій формі, ніж нанесення побоїв, легких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Також пропонується вилучити з примітки до статті 3451 Кримінального кодексу України перелік документів, якими підтверджується статус журналіста, зосередивши увагу саме на журналістській діяльності як кваліфікуючій ознаці, а не на наявності або відсутності певного статусу. Додатково пропонується змінити положення статті 3491 Кримінального кодексу України, передбачивши кримінальну відповідальність за протиправне позбавлення волі журналіста у зв’язку з виконанням ним своєї законної професійної діяльності, а також уточнення формулювань щодо захоплення в заручники близьких родичів чи членів сім’ї журналіста з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника.
Прийняття зазначеного законопроєкту сприятиме посиленню захисту законної професійної журналістської діяльності, захисту журналістів, їх близьких родичів та членів їх сімей від протиправних дій, спрямованих на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і поширення в суспільстві важливої інформації.

За свідомо неправдивий виклик «швидкій» каратимуть штрафом до 17 тисяч грн.

Відповідальність за неправдиві виклики «швидкої» посилять. Відповідний законопроект №6423 внесли до Верховної Ради депутати від «Слуги народу».

Так, у КУпАП з’явиться нова стаття 183-3 «Свідомо неправдивий виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги». Нагадаємо, що це питання зараз і раніше регулювалось статтею 183 КУпАП. Так, ще наприкінці 2020 року за хибний виклик «швидкої» було передбачено штраф 119 грн. Проте цього року парламент збільшив його до 3400 грн.

Наразі ж штрафи хочуть підняти до 17 тисяч грн.

Зокрема, планується передбачити, що явно неправдивий виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги карається штрафом від 3400 грн до 8500 грн.

Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – карається штрафом до 17 000 грн. або громадськими роботами на строк від сорока до 60 годин.

«Під свідомо неправдивим викликом бригади екстреної медичної допомоги слід розуміти недостовірне повідомлення про невідкладний стан людини та місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 з метою введення в оману працівників системи екстреної (швидкої) медичної допомоги, здійснене навмисне, коли особа, яка вчинила її, усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала наступ цих наслідків», – наголошується у законопроекті.

Метою законопроекту є забезпечення дотримання вимог Конституції України щодо забезпечення соціальної спрямованості економіки.
Законопроектом передбачається відновлення права платників податків-самозайнятих осіб та фізичних осіб.
Законопроект передбачає:
- виключення всіх положень, пов'язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу окремих товарів;
- відновлення права фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - четвертої груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (у 2021 році – 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру – за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків;
- встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для другої та третьої груп платників єдиного податку в залежності від кількості осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових відносинах (500 розмірів мінімальної заробітної плати за одного найманого працівника);
- встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена), що унормує застосування спрощеної системи оподаткування виключно у сфері малого підприємництва;
- унормування обліку доходів фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, – у разі здійснення розрахункових операцій у безготівковій формі облік доходів ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, при використанні готівкової форми розрахунків – облік доходів ведеться помісячно за типовою формою, а у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати – облік доходів ведеться за типовою формою за підсумками робочого дня з відображенням кожної операції з продажу таких товарів (наданих послуг);
- надання права контролюючому органу на підставі письмового запиту виключно під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів.
Економічні дослідження довели шкідливість та згубність для економічного розвитку запровадження масової тотальної фіскалізації малого бізнесу в країні. Самозайняті особи – підприємці не мають достатніх часових та матеріальних ресурсів для застосування реєстраторів розрахункових операцій (або ПРРО). Крім того, фактично застосування реєстраторів розрахункових операцій не є потрібним ні для споживача цих послуг, ні для держави в цілому. Продавець навпаки, може використати застосування РРО як додатковий маркетинговий інструмент для просування своїх товарів/послуг.
Але такі формальні адміністративні вимоги знищують реальний малий бізнес в країні, а статистичне збільшення кількості самозайнятих осіб, що спостерігається протягом 2021 року – більше пов’язано з використанням системи оподаткування таких осіб крупним та середнім бізнесом, який має значно менші адміністративні витрати на одиницю продукції/послуги, для умовного дроблення своїх оборотів та мінімізації податкових зобов’язань.
Крім того, пропонується скасувати з 31.12.2022 року стягнення військового збору. Запровадження цього податку було тимчасовим, але через відсутність чітко визначеної граничної дати його запровадження фактично призвело до встановлення реальної податкової ставки з доходів громадян в розмірі 19,5%. Для порівняння, прибуток юридичних осіб оподатковується за ставкою меншою на ставку військового збору – 18%, що зменшує потенціал до розвитку внутрішнього споживання.
Також суперечить вимогам Конституції України стягнення 20% ПДВ з соціально незахищених осіб, особливо в період значного росту інфляції, тому законопроект скасовує нарахування ПДВ на товари, роботи та послуги для таких осіб. Це призведе до реального зростання доходів такої категорії населення на 20%, що підвищить їх якість та тривалість життя.
На підставі вищевикладеного, з метою виконання вимог Конституції України щодо забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки прийняття цього Закону є нагальним та відновлює порушене право осіб на працю та гідні умови життя.

Законопроектом передбачається внесення низки системних змін до КПК України, зокрема, відмова від інституту понятих у кримінальному провадженні (зміни до статей 3, 66, 104, 223 Кодексу). Участь понятих тривалий час розглядалася як гарантія правильного, безпосереднього сприйняття під час провадження слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування у процесуальних документах. Крок до відмови від застосування інституту понятих у кримінальному провадженні законодавець передбачив у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII щодо обов’язкової відеофіксації обшуку: відеозапис стає невід’ємним додатком до протоколу обшуку, крім того, стороні захисту надається право самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Запровадження відеофіксації відповідних дій нівелює доцільність існування інституту понятих. Крім того, у країнах, де є інститут понятих, проведення розслідування значно затягується, унаслідок чого часто порушуються встановлені КПК строки досудового розслідування. Здебільшого з моменту проведення слідчої (розшукової) дії за участю понятих до судового розгляду справи проходить декілька місяців, а іноді й роки, у результаті чого поняті не завжди можуть згадати порядок і зміст проведеної слідчої (розшукової) дії. Тож на сучасному етапі розвитку правової системи України є всі передумови для відмови від обов’язкової участі понятих у кримінальному судочинстві. Поняті, виконуючи у кримінальному процесі виключно посвідчувальну функцію, не беруть безпосередньої участі у процесі доказування, а сама їхня присутність під час провадження слідчої дії не в змозі забезпечити дотримання процесуальної форми. Відмова від інституту понятих супроводжується послідовним проведенням ідеї покладення на слідчих обов’язку фіксувати процесуальні дії за допомогою технічних засобів.
Наступною новацією, закладеною у законопроекті, є розширення, шляхом внесення змін до статті 41 КПК України, кола осіб, які можуть здійснювати слідчі та інші процесуальні дії. До них пропонується віднести підрозділи правоохоронних органів, що виконують заходи забезпечення кримінального провадження, що сприятиме завершенню досудового розслідування у розумні строки.
Змінами до статті 46 КПК України пропонується встановити, що неприбуття одного чи кількох захисників обвинуваченого не перешкоджає судовому розгляду, якщо в таке судове засідання з’явився хоча б один захисник цього обвинуваченого. Зазначена зміна унеможливить будь-які зловживання з боку сторони захисту, оскілки на практиці відсутність чіткої регламентації дій суду у разі неприбуття одного із захисників обвинуваченого призводить до відкладення судових засідань роками через почергові неявки кількох адвокатів одного обвинуваченого.
У зв’язку із попередньою нормою, пропонується доповнити статтю 49 КПК України положенням, яке б покладало на слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд обов’язок забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо така неучасть не мотивована поважними причинами. Адже непоодинокими є випадки, особливо у справах, де спливають строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, неявок авдвокатів у суд без поважних причин. Запропонована позиція стане запобіжником від будь-яких зловживань із цього приводу.
Змінами до статті 81 КПК України пропонується урегулювати строк розгляду відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, встановивши строк протягом не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви. Адже непоодинокими є випадки, коли відсутність такої регламентації призводить до випадків, коли такі заяви не розглядаються місяцями, що суперечить засадам розумності строків кримінального провадження. Так само пропонується у цій же статті чітко вказати, що забороняється заявлення відводу судді, який одноособово вирішує заяву про відвід (самовідвід).
Враховуючи, що тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку полягає саме в отриманні копії такої інформації, адекватним є запропоноване у статті
159 КПК України спрощення порядку її отримання на підставі постанови прокурора. Це, безумовно, сприятиме дотриманню розумних строків слідства.
З метою забезпечення невідкладного здійснення тимчасового вилучення речей і документів пропонується доповнити КПК України новою статтею
164-1, в якій, зокрема, врегулювати, що слідчий, прокурор має право, до постановлення ухвали слідчого судді про надання доступу до речей і документів, у невідкладних випадках, пов’язаних із недопущенням знищення речей і документів, отримати доступ до них, за умови, що проникнення до житла чи іншого володіння здійснюється за зафіксованою на матеріальному носії добровільною згодою власника чи володільця. У такому випадку слідчий, прокурор має здійснити власними електронно-технічними засобами вилучення копій документів чи інформації, про що складається відповідний протокол. Невідкладно після здійснення таких дій прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний звернутися з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 163 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для отримання доступу до речей і документів без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання, встановлені внаслідок такого тимчасового доступу до речей і документів докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу, а речі повертаються особі, у якої їх було вилучено.
Зміни до статті 208 КПК України спрямовані на забезпечення процесуальних можливостей стороні обвинувачення запобігти спробам підозрюваних переховуватися від слідства і суду після оголошення підозри, принаймні за злочини, передбачені розділом ІІ КК України.
Зміни до статті 358 КПК України спрямовані на усунення випадків затягування судового процесу стороною захисту, коли для цього використовується можливість вимагати оголошення чи перегляду об’ємних за змістом (часто багатогодинних) доказів від початку до кінця. Запропоновано встановити, що відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, викладені чи посвідчені в протоколах слідчих (розшукових) дій та інших долучених до матеріалів кримінального провадження документах повинні бути оголошені стороною, яка наполягає на їх дослідженні в судовому засіданні, а також пред’явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності – також іншим учасникам кримінального провадження. Відповідні відомості можуть бути оголошені та пред’явлені для ознайомлення за ініціативою суду. Такі зміни також сприятимуть дотриманню розумних строків кримінального провадження.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» регулює сферу охорони здоров’я з метою захисту населення, особливо дітей та молоді, від шкідливого впливу тютюнових виробів. Доопрацьований комплексний антитютюновий проект Закону України напрацьовано та ініційовано Комітетом з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Вживання тютюну є основною причиною передчасної̈ смертності, якій можна запобігти. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від хвороб, спричинених вживанням тютюну, щороку помирає понад 8 мільйонів людей̆ у світі. Вживання тютюнових виробів – один з основних факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань (серцево-судинних, цукрового діабету, раку, хронічних обструктивних захворювань легень і розладів психічного здоров’я), що спричиняють майже 84% усіх смертей в Україні. За даними Міністерства охорони здоров’я України, щороку 85 тисяч українців помирає від хвороб, спричинених курінням.
Законопроєкт запроваджує визначення та регулювання бездимних тютюнових виробів, зокрема тютюнових виробів для електричного нагрівання, та пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів, щодо яких наразі повністю відсутні вимоги законодавства для захисту здоров’я населення від шкоди тютюну. Ці вироби та пристрої, відповідно до рішення 8 Конференції Сторін РКБТ, повинні регулюватися як тютюнові вироби. Тому законопроєкт запроваджує вимоги до бездимних тютюнових виробів, зокрема тютюнових виробів для електричного нагрівання, та пристроїв для забезпечення куріння з вимогами до тютюнових виробів. Законопроєкт забороняє викладку, рекламу, стимулювання продажу та спонсорство бездимних тютюнових виробів та пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів, запроваджує вимоги до маркування, забороняє використання смако-ароматичних добавок (фруктові, ягідні), які вводять споживачів в оману, забороняє вживання у громадських місцях.
Норми законопроєкту передбачають заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних сигарет, рідин і заправних контейнерів у пунктах продажу, що є формою реклами та набула вражаючого поширення в українських містах. Така вимога жодним чином не обмежує можливість продовжувати торгівлю тютюновими виробами усіма легальними суб’єктами господарювання.

Проєкт Закону України “Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України
у 2022 році для участі у багатонаціональних навчаннях” (далі – проєкт Закону) розроблено з метою виконання процедур щодо схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональних навчаннях.
Фінансування витрат, пов’язаних із підготовкою та проведенням багатонаціональних навчань на території України та поза її межами
у 2022 році, в сумі 106 548,33 тис. гривень (з яких 52 072,59 тис. гривень на території України) планується здійснити в межах асигнувань Міністерства оборони України на 2022 рік за бюджетною програмою “Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни” (КПКВ 2101020) за напрямами “Підготовка військ, проведення операцій та міжнародних навчань”, “Закупівля пально-мастильних матеріалів” та “Квартирно-експлуатаційне забезпечення”.

У статтях 7 і 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» передбачено надання пільг ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед батьківщиною залежно від прожиткового мінімуму.
Розміри цих пільг безпідставно занижуються, оскільки у порушення Конституції України в останні роки Законами України про державний бюджет затверджуються розміри прожиткових мінімумів у значно меншому розмірі проти фактичного прожиткового мінімуму.
Законопроектом передбачено, що для визначення права на пільги враховуються кількість прожиткових мінімумів, що відповідатиме очікуваним фактичним розмірам.
Проектом Закону передбачено доручення Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них підвищити соціальний захист ветеранів праці, а також осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та членів їх сімей.

Основна мета проекту – забезпечення моральної та матеріальної підтримки здобувачів фахової передвищої та вищої освіти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, та студентів із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
Проектом постанови передбачено надання соціальних стипендій Верховної Ради України як для здобувачів вищої, так і фахової передвищої освіти.
Уточнено категорії здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, які мають право на отримання соціальної стипендії Верховної Ради України:
1) з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків;
2)із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
Проектом Постанови встановлюється, що розмір соціальних  стипендій Верховної Ради України визначається з урахуванням розміру соціальної стипендії, встановленої відповідно до законодавства Кабінетом Міністрів України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, яким призначені соціальні стипендії відповідної категорії, ступеня освіти та віку, збільшеного на 50 відсотків.
Цим актом також приведено у відповідність до чинного законодавства
деякі застарілі терміни, зокрема «вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації», «вищі навчальні заклади ІІІ-ІУ рівня акредитації», які потребують уточнень.
Зокрема, встановлено для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (станом на 1 січня 2021 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн.).
Водночас соціальна стипендія Верховної Ради України нині складає 750 грн. для здобувачів фахової передвищої освіти і 950 грн. для здобувачів вищої освіти.
Це призводить до втрати престижу соціальної стипендії Верховної Ради України.
Відтак, виникла нагальна необхідність зміни розміру соціальної стипендії Верховної Ради України та внесення відповідних змін до Постанови Верховної Ради України «Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей”.

Булінг надзвичайно негативно відображається на психічному здоров’ї дитини, залишаючи психологічні травми на все життя, що в подальшому може мати наслідком неспроможність людей, які в дитинстві зазнали булінгу, будувати повноцінні відносини з іншими людьми.
Організація безпечного освітнього середовища здійснюється на основі Закону України від 18 грудня 2018 р. № 2657-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», втім організація безпечного середовища оздоровлення та відпочинку дітей, а також безпека дітей в сфері фізичної культури та спорту залишилися неврегульованими після внесення змін до нормативно-правових актів, передбачених відповідним Законом. Окрім цього, існує потреба внести зміни до законодавства про вищу освіту в частині закріплення положень щодо протидії булінгу, з метою захисту прав неповнолітніх студентів, які можуть стати жертвами цькування у закладах вищої освіти.
Таким чином, існує гостра потреба визначити на законодавчому рівні заходи протидії явищу булінгу в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, вищих навчальних закладах (щодо неповнолітніх студентів), закладах фізичної культури та спорту, встановити відповідальність за булінг учасників процесу оздоровлення та відпочинку дітей, учасників навчально-тренувальної та спортивної роботи, з метою захисту прав дітей на безпечне освітнє середовище, відпочинок та дозвілля.
З метою врегулювання вищезазначеної прогалини та з метою захисту від булінгу дітей під час оздоровлення, в культурних та мистецьких навчальних закладах, є необхідність прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Завданням проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» є вдосконалення на законодавчому рівні поняття булінгу (цькування), розширення сфер його застосування.
Метою законопроекту також є встановлення механізму захисту прав дітей та інших осіб, які є учасниками процесу оздоровлення та відпочинку, освітнього процесу, навчально-тренувальної та спортивної роботи.
Проєктом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», Закону України «Про охорону дитинства».

Проект Закону України "Про економічний паспорт" (далі – проект Закону) розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні питання підвищення економічного рівня життя громадян України, а саме створення Фонду майбутніх поколінь (далі – Фонд), який матиме статус неприбуткової організації та формуватиметься з державних внесків, що здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України, які надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Кошти будуть нараховуватися українцям, народженим в Україні після 1 січня 2019 року, та виплачуватимуться їм після досягнення ними 18 років.
У законопроекті зазначається, що учасником Фонду є громадянин України, народжений з 01 січня 2019 року, який має право на отримання виплати.
Для отримання виплати із системи економічного паспорта після досягнення учасником Фонду 18 років учасник повинен бути громадянином України та постійно проживати на території України протягом останніх п’яти років.
Виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на навчання, купівлю власного житла, лікування тяжких захворювань або за наявності критичних станів здоров’я, які підтверджені в установленому порядку, у будь-який час до досягнення 18 років.

Проект Закону спрямований на розширення можливостей для громадян віком від 16 років активно долучатись до процесів місцевого самоврядування, участі у політичних партіях, керівних органах громадських об’єднань тощо.
Законопроект розроблений на запит підлітків на повноцінну участь у громадсько-політичному житті України та своєї громади з 16 років. Метою законопроекту є створення можливостей для молоді реалізувати свій потенціал на два роки раніше, ніж це передбачено чинним законодавством.
Повністю підтримуючи необхідність зниження виборчого цензу на місцевих виборах до 16 років, автори враховують норму статті 70 Конституції України, якою встановлено, що право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Виборчий кодекс України визначає право голосу на виборах, як право вільно обирати.
“Ми хочемо змінити Основний закон, щоб зменшити активний вік для голосування на виборах до Бундестагу Німеччини до 16 років” — йдеться у тексті коаліційної угоди.

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, якими пропонується:
в частині індексації ставок податків
- ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік збільшити на 5 %;
- ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції за 2020 рік збільшити на 14,5%.
Індекси споживчих цін (105 %) та цін виробників промислової продукції (114,5 %) за 2020 рік надіслано Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 15.04.2021 № 3011-02/22956-03;
Крім того, відповідно до міжнародних зобов’язань України, проектом пропонується змінити підходи до визначення одиниці виміру ставки акцизного податку на пиво. Так, згідно додатку ХХVIII Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Україна зобов’язана привести норми власного законодавства у відповідність до Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої. Статтею 3 вказаної Директиви встановлено, що акцизний податок, що справляється з пива, встановлюються в залежності від фактичної міцності готової продукції. При цьому, в Україні ставка акцизу на пиво визначена за 1 л готової продукції. Приведення правил оподаткування пива у відповідність до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, також передбачено пунктом 118 Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 02.02.2021 № 1165.
Тому, у законопроекті пропонується діючу ставку акцизу за 1 л пива, замінити на ставку за 1 л 100-відсоткового спирту, виходячи з середньозваженої міцності пива за 2019-2020 роки 4,88 відсотка об’ємних одиниць та індексу споживчих цін за 2020 рік 5%;
в частині адміністрування податків і зборів:
- надати право контролюючим органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду;
- встановити забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, на час адміністративного або судового оскарження;
- встановити тимчасове обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон до повного погашення податкового боргу;
- надати право податковим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише по факту виявленого правопорушення, а й з інших питань, пов’язаних з оподаткуванням, можливих порушеннях у господарській діяльності платника, здійснених операціях;

в частині податку на доходи фізичних осіб:
- запровадити оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості;
- звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;
в частині податку на прибуток підприємств
- встановити обмеження для великих платників податків на перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років у сумі п’ятдесяти відсотків такого непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування;
- запровадити заборону для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зменшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень підпункту 139.2.2. пункту 139.2 статті 139 Кодексу у разі, якщо визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства;
- встановити коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування за період, в якому отримано таку фінансову допомогу (безоплатно надані товари, робіти, послуги);
в частині податку на додану вартість:
- встановлення обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, у разі придбання та/або імпорту товарів, що у подальшому постачаються на митній території України;
- розширення бази оподаткування за рахунок оподаткування операцій з постачання всього ринку житла (об’єктів житлового фонду), крім житла, що будується за бюджетні кошти (рівні умови ведення бізнесу для всіх учасників ринку житла враховуючи, що в умовах ринкової економіки ціни на житло формуються з урахуванням попиту та пропозиції);
- запровадження оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним та юридичним особам;
- обмеження можливості включення платниками податку до складу податкового кредиту податкових накладних, складених більше ніж 6 місяців з моменту здійснення операції;
в частині акцизного податку:
- скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел);
- скасувати процедури призупинення ліцензій на виробництво та обіг підакцизних товарів, одночасно уніфікувавши та доповнивши підстави для анулювання ліцензій;
- обмежити накопичення запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку, а саме встановити сплату акцизного податку із застосуванням коефіцієнта 1,5 за реалізацію на внутрішній ринок та/або ввезення на митну територію України тютюнових виробів у розмірі, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців;
- запровадити звітування тютюново-ферментаційними заводами про обсяги імпорту, виробництва та обігу тютюнової сировини та прирівняти таке звітування до податкової декларації;
- перенести на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі;
в частині екологічного податку
- ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 рази та передбачити їх підвищення у 8 разів у 2029 році (поступово);
- підвищити ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/тонну;
- підвищити ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну;
в частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
- розширити базу оподаткування за рахунок забезпечення єдиного підходу до визначення об’єкта оподаткування шляхом класифікації видобутої мінеральної сировини згідно з галузевими вимогами з метою усунення можливості платника суб’єктивно визначати вартість корисної копалини;
- запровадити диференціацію ставок оподаткування руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts, та опублікованої на офіційному вебсайті Мінекономіки;
- встановити коригування бази оподаткування руд заліза на коефіцієнт сухої ваги товарної продукції (0,9);
в частині рентної плати за спеціальне використання води
- встановити диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від 9 районів річкових басейнів замість 14 басейнів річок;
в частині плати за землю:
- розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;
- скасувати пільги з плати за землю за земельні ділянки, надані закладам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок);
- скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь, яка використовується для цілей оподаткування платою за землю (земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення);
в частині єдиного податку:
- виключити з платників єдиного податку 4 групи платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів;
- не включати до складу доходу платників єдиного податку першої – третьої групи доходи, отримані у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;
в частині військового збору:
- звільнити від оподаткування військовим збором доходи, отримані платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва».
Крім того, пропонується запровадити для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара такої землі.

Законопроєкт розроблено з метою включення до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» положень, які закріплюють основні принципи та суб'єктів здійснення інформування про профілактичні щеплення.
Для цього у проєкті пропонується закріпити обов'язок лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та Міністерства охорони здоров'я (через відповідний контакт-центр) інформувати пацієнтів щодо механізму дії щеплень та їх ефективності, визначаються основні принципи та засади проведення такого інформування, закріплюються обов'язки Міністерства охорони здоров'я щодо забезпечення підготовки та нагляду за процесами інформування, а також встановлюються законодавчі підстави для виплати одноразових додаткових грошових виплат лікарям, які надають первинну медичну допомогу, за ефективне інформування.
Проєкт Закону передбачає внесення змін до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Пропонується доповнити статтю положеннями про те, що:
● лікар, який надає первинну медичну допомогу, інформує пацієнтів, з якими в нього укладено декларацію, про ефективність та безпечність профілактичних щеплень, механізм їх дії, медичні протипоказання, можливі побічні реакції і наслідки відмови від профілактичного щеплення;
● інформування тих пацієнтів, з якими не укладено декларацію, і загальне інформування населення також здійснюється Міністерством охорони здоров’я через відповідний контакт-центр;
● інформування здійснюється з дотриманням принципів достовірності, повноти, точності та доступності інформації, професійності та неупередженості тих, хто здійснює інформування;
● закріплюється обов'язок Міністерства охорони здоров’я розробити та прийняти нормативно-правовий акт, де визначатиметься зміст та послідовність основних етапів інформування;
● закріплюються обов'язки Міністерства охорони здоров’я проводити спеціальну підготовку, забезпечити належний професійний рівень осіб, що здійснюють інформування, організувати їх ознайомлення з нормативно-правовими актами щодо щеплення, здійснювати нагляд, моніторинг та оцінку інформування, забезпечити осіб, що здійснюють інформування, необхідними матеріалами, організувати проведення заходів БПР для лікарів щодо профілактичних щеплень;
● встановлюється, що у випадку досягнення встановлених Кабінетом Міністрів України показників проведених профілактичних щеплень пацієнтів, з якими укладено декларацію, лікарю виплачуються відповідні додаткові грошові виплати.

З метою вдосконалення освітнього процесу та підвищення якості підготовки військових фахівців проект Закону внесено до Деталізованого плану заходів Міністерства оборони України з виконання плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік.
Розроблення проекту Закону обумовлено необхідністю правового врегулювання питань підвищення якості підготовки військових фахівців у ВВНЗ, ВНП ЗВО, здійснення наукової і науково-технічної діяльності цими закладами та НУ.

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки” (далі – проект Закону) розроблено з метою вдосконалення освітнього процесу та наукової і науково-технічної діяльності у вищих військових навчальних закладах (далі – ВВНЗ) (закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі – ВНП ЗВО), військових наукових установах (далі – НУ), підвищення якості підготовки військових фахівців.

Проектом Закону передбачається внесення змін до Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Зокрема, надаються особливі повноваження державним органам, до сфери управління яких належать ВВНЗ, ВНП ЗВО та НУ, в частині управління ВВНЗ, ВНП ЗВО та НУ, встановлення прав та обов’язків науково-педагогічних, наукових працівників, вимог до нормативів чисельності здобувачів освіти на одну посаду науково-педагогічного працівника у ВВНЗ та ВНП ЗВО, особливостей відображення інформації про ВВНЗ та ВНП ЗВО в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, визначаються нові рівні військової освіти, а також узгоджуються норми зазначених законів зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.
Зміни до Закону України “Про вищу освіту” узгоджують норми зазначеного Закону зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони та розширюють повноваження державних органів, до сфери управління яких належать ВВНЗ та ВНП ЗВО, з метою підвищення ефективності підготовки кадрів для потреб сил оборони завдяки:
комплектуванню посад керівного складу та науково-педагогічних працівників у ВВНЗ та ВНП ЗВО військовослужбовцями з досвідом проходження військової служби та бойовим досвідом;

визначенню переліку спеціалізацій та змісту освітніх програм підготовки військових фахівців у суворій відповідності з потребами комплектування військових посад у Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях;
збереженню досвідченого науково-педагогічного складу ВВНЗ та ВНП ЗВО через регулювання нормативів чисельності здобувачів освіти на одну посаду науково-педагогічного працівника за високотехнологічними та малочисельними спеціальностями підготовки.
Зміни до Закону України “Про освіту” передбачають внесення такої спеціалізованої освіти як професійна військова освіта, яка здобувається у неформальній освіті за освітніми програмами для вдосконалення професійного рівня військового фахівця і забезпечення виконання службових (бойових) функцій, встановлюють тактичний, оперативний та стратегічний рівні військової освіти з метою реалізації вимог положень ст. 15 Закону України “Про національну безпеку України” щодо визначення засад військової кадрової політики та підготовки кадрів для виконання заходів оборонного планування в силах оборони, спільних дій у міжвідомчих органах військового управління за процедурами планування і ухвалення військових рішень стандартів НATO, а також узгоджують норми зазначеного Закону зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.
Зміни до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” розширюють повноваження державних органів, до сфери управління яких належать військові наукові установи, що дозволить підвищити ефективність наукової та науково-технічної діяльності у Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях розширенням вимог до відбору та підготовки наукових кадрів вищої категорії, у тому числі й в ад’юнктурі та докторантурі, з подальшим комплектуванням посад наукових працівників найбільш досвідченими та підготовленими фахівцями.

В Парламенті зареєстровано законопроект № 6278 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо терміну позбавлення права керувати транспортними засобами".
Метою цього законопроекту є вдосконалення законодавства щодо терміну позбавлення права керувати транспортними засобами.
Проектом закону пропонується внести зміни до статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення та до статті 55 Кримінального кодексу України в частині позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами до довічного терміну.
Реалізація цього Закону дозволить забезпечити дотримання вимог правил дорожнього руху, знизить смертність на дорогах України.

Реалізовуючи державну політику у сфері протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі та враховуючи сучасні реалії життя українського суспільства, виникає потреба у зміні процедури реагування на факти вчинення такого насильства та проведення профілактичної роботи у сім’ях, де є потерпілі особи.
На сьогодні складається ситуація, що проведення профілактичної роботи в сім’ї, де виявлено факт домашнього насильства із залученням працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України, а не лише фахівців із соціальної роботи, дасть можливість викорінити вчинення домашнього насильства.
У зв’язку з цим пропонується внести змін до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та передбачити залучення до профілактичної роботи уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сім’ях, де зафіксовано випадки домашнього насильства і насильства за ознакою статі, шляхом проведення процедури «Блакитні картки».
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72800

В Україні в червні 2021 р. прийнято Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Цей Закон спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій. Однак він не вирішує повною мірою інших питань щодо зменшення впливу певних пластикових виробів на навколишнє середовище.
Тому, враховуючи критичну ситуацію, яка склалася з утворенням та накопиченням відходів в Україні, зокрема, пластикової продукції одноразового використання, а також загрозу для навколишнього природного середовища та здоров’я людей, є необхідним прийняття Закону, який би врегульовував ці питання.
Законопроєктом передбачається:
обмеження виробництва, ввезення на митну територію України, введення в обіг та розповсюдження на території України окремих видів пластикової продукції одноразового використання та оксорозкладної пластикової продукції;
встановлення вимог щодо маркування окремих видів такої продукції та визначення видів продукції, для яких таке маркування є обов’язковим;
запровадження державного ринкового нагляду та контролю пластикової продукції одноразового використання;
встановлення відповідальності за порушення вимог цього Закону та іншого законодавства у сфері обмеження обігу пластикової продукції одноразового використання на території України.
Законопроєктом визначено окремі види пластикової продукції одноразового використання (у тому числі оксорозкладні), на які розповсюджується заборона виробництва, ввезення на митну територію України, введення в обіг та розповсюдження на території України.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72805

На розгляді у Верховній Раді Проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо недискримінації вагітних жінок та інших осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Даним законопроектом пропонується дозволити залучення до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок, матерів, батьків або інших законних представників дитини до досягнення дитиною трирічного віку лише за їх письмовою згодою.

Законопроектом пропонується викласти статтю 176 Кодексу законів про працю України в новій редакції та дозволити залучення до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок, матерів, батьків або інших законних представників дитини до досягнення дитиною трирічного віку лише за наявності письмової згоди такого працівника.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72786

Законопроектом передбачено, що діти-війни мають право на 50-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами без врахування одержуваного доходу. Сьогодні, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни надається 25% пільга за користування комунальними послугами.
Дітям війни надається право на 25 - відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, що у грудні 2021 року складе лише 1241 грн., а у середньому у 2022 році 1274 гривні.
В останні роки значно занижується прожитковий мінімум для працездатних осіб, а відповідно занижується величина доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу, що є порушенням статті 22 Конституції України.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72732

У Верховну Раду надійшов законопроект про внесення змін до статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо надання пільги дітям війни на придбання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитиною війни є громадянин України якому на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. На даний час дитиною війни є громадяни України, яким є понад 75 років.
Враховуючи, що діти війни проживали у страшні часи Другої світової війни, приймали участь у відбудові України після закінчення Другої світової війни, та мають занижені розміри пенсій, а також вимушені витрачати значні суми пенсій на придбання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів, оскільки з віком погіршується їх здоров’я, держава повинна вживати заходи щодо забезпечення відповідного проживання таких громадян України.
Законопроектом передбачено, що діти війни, мають право на 50 - відсоткову знижку при придбанні ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72745

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» було передбачено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Законом України від 28.12.2014 №76 було надано права Кабінету Міністрів України визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2014 №112 установив розмір такого підвищення у сумі 66,43 гривень.
З приводу цього, законопроектом передбачено, що дітям-війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Що цікаво, реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків у 2021 році.
За прогнозними розрахунками додаткові видатки у середньому за місяць у 2022 році складуть близько 269,8 млн. грн. (1345000 осіб * 198,6 грн. (1986 грн.*10%)*101%).

На розгляд Верховної Ради України подано проект Закону України "Про внесення змін до статті 625 Цивільного кодексу України щодо захисту прав споживачів комунальних послуг" (реєстр. № 5754), яким в частині другій статті 625 Цивільного кодексу України встановлюється виключення з загальної норми щодо зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми для споживачів комунальних послуг (індивідуальних та колективних споживачів), у яких є прострочена заборгованість за сплату комунальних послуг.
Цілком і повністю поділяючи ідею законопроекту пропонується альтернативний проект, яким додатково пропонується виключити із Закону України "Про житлово-комунальні послуги" положення про нарахування та сплату пені в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також передбачити включення у договір про надання послуг положень про заборону на нарахування споживачеві неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов'язання по здійсненню платежів за житлово-комунальні послуги, також передбачено встановити тимчасовий мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.
Тому виникає необхідність встановлення імперативних норм про недопущення нарахування неустойки (штрафу, пені) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також стягнення будь-яких інших платежів понад суму заборгованості.
Альтернативним проектом пропонується:
1) в частині другій статті 625 Цивільного кодексу України встановлюється виключення з загальної норми щодо зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми для споживачів комунальних послуг (індивідуальних та колективних споживачів), у яких є прострочена заборгованість за сплату комунальних послуг.
2) виключити із Закону України "Про житлово-комунальні послуги" положення про нарахування та сплату пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
3) встановити чітку заборону на нарахування неустойки (штрафу, пені) у разі несвоєчасного здійснення споживачем платежів за житлово-комунальні послуги, а також на стягнення будь-яких інших платежів понад суму заборгованості;
4) запровадити тимчасовий мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення до прийняття Верховною Радою України окремого рішення з цього питання.
Прийняття законопроекту матиме наслідком:
- зупинення подальшого росту боргів населення за житлово-комунальні послуги;
- недопущення подальшого росту цін і тарифів на такі послуги;
- створення умов для захисту населення від подальшого зубожіння через накопичення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72608

Урядом подано на розгляд Парламенту проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня" (реєстр. № 5832).
Цим законопроектом пропонується на рівні законів встановити розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яка виплачується на підставі законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
Стосовно законопроекту реєстр. № 5832 слід зазначити наступне.
В Україні більшість видів соціальної допомоги встановлюються у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, що є справедливим і забезпечує автоматичне зростання допомог у зв'язку із ростом розміру прожиткового мінімуму.
Якщо аналізувати запропоновані проектом закону реєстр. № 5832 розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та фактично виплачені (починаючи з 2012 року) розміри допомоги у співвідношенні до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, то можна дійти висновку, що запропоновані проектом розміри є занадто низькими для більшості категорій отримувачів.
Проте, запропоновані проектом закону розміри допомоги по всім категоріям (крім осіб, яким передбачено допомогу у розмірі 55% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) є значно нижчими, ніж у попередні роки у відсотковому співвідношенні до затвердженого на 1 січня року прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. А для учасників війни та окремих осіб із числа колишніх в’язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання фактичний розмір допомоги взагалі буде нижчим за розмір, що виплачувався у 2017-2019 роках (див. додаток до пояснювальної записки).
Зниження розміру допомоги у співвідношенні до прожиткового мінімуму в динаміці попередніх років є необґрунтованим та порушує принципи соціальної справедливості, оскільки інші види соціальних допомог в Україні, які залежать від розміру прожиткового мінімуму, зростали і будуть зростати, а зменшення фактичного розміру допомоги для певних категорій громадян у порівнянні з попередніми роками взагалі може розглядатися як порушення конституційних засад соціальної захисту громадян.
Зважаючи на зазначене пропонується альтернативний проект закону, яким передбачено підвищення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з метою наближення до рівня попередніх років у відсотковому співвідношенні до затвердженого на 1 січня року прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Проектом передбачено законодавчо встановити (збільшити) допомогу до 5 травня до таких рівнів у відсотковому значенні від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб:
- для осіб з інвалідністю внаслідок війни та колишніх малолітніх в'язнів концентраційних таборів, визнаних особами з інвалідністю:
I групи - 270%;
II групи - 240%;
III групи - 210%;
- для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 270%;
- для учасників бойових дій, неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів - 90%;
- для членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань - 55%;
- для учасників війни та колишніх в'язнів концентраційних таборів - 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72631

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю

Проект закону передбачає встановлення правил діяльності і ліцензування будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.
Зважаючи на зазначене, цим законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про ліцензування видів господарської діяльності», направлених на:
- законодавче закріплення організаційно - правових засад діяльності будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;
- обов’язковості ліцензування зазначеної категорії господарської діяльності;
- коригування бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Таким чином, пропонується забезпечити захист та гідні умови перебування осіб, які знаходяться на утриманні у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, відповідно до вимог Конституції України та міжнародних правових актів.
Запровадження передбачених законопроектом змін створить правове підґрунтя для більш дієвого захисту осіб, які перебувають на утриманні у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, а також контролю над суб’єктами зазначеної господарської діяльності.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72640

Метою законопроекту є впровадження податкових механізмів для надання державної підтримки сфери спорту з метою створення необхідних соціально-економічних, нормативно-правових, організаційно-технічних умов та забезпечення антикризових заходів щодо підвищення життєздатності сфери фізичної культури і спорту.

Законопроектом передбачається внести зміни до Податкового кодексу України, якими пропонується запровадити знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 7% для стимулювання попиту і розширення доступності суспільно важливих послуг, зокрема до реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівня, які проводяться в Україні.